15 Тодї батько дївицї і мати її винесуть ознаки дївування її в царину, до громадських мужів міста того,

16 І скаже дївчин батько громадським мужам: Оддав я дочку за сього чоловіка, а він зненавидїв її.

17 І се дав він причину, щоб люде говорили про неї ледачі речі, сказавши: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дївування. Так ось вам ознаки дївування моєї дочки. І вони розгорнуть плахту перед громадськими мужами міста.

18 Тодї громадські мужі міста того візьмуть чоловіка та й скарають його;

19 І наложять на його сто секлїв срібла пенї, та й оддадуть їх батькові дївчини за те, що той пустив недобру славу про дїву Ізраїльську. І мусить вона бути жінкою йому; неможна йому одіслати її поки жити буде.

20 А коли буде правда, і не знайдуть в дївицї ознак дївування,

21 Тодї виведуть дївицю до входу в батькову домівку, і люде міста її побють її каміннєм, щоб умерла; бо вона, блудуючи в батьківському дому, зробила соромне дїло в Ізраїлї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.

22 Коли спіймає хто чоловіка, що лежить із мужньою жоною, так обом смерть, чоловікові, що лежав із жінкою, й жіньцї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.

23 Коли дївуюча дївка буде засватаною, та стріне її чоловік в містї та й лежати ме з нею,

24 Так виведете обох до воріт міста сього, та й побєте їх каміннєм, так що помруть: дївку за те, що не кричала в містї, чоловіка за те, що він упокорив жінку свого ближнього. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.

25 Коли ж у полї зустріне чоловік заручену дївку та вхопить її і ляже з нею, то такий чоловік, що лежав з нею, один умре.

26 А з дївкою нїчого не чинити меш: нема на дївцї смертного гріха; се бо така сама справа, як коли чоловік стане проти свого ближнього та й вбє його.

27 Бо стрів її в полї; заручена дївка кричала, та нїкому було рятувати її.

28 Коли чоловік зустріне дївуючу дївку незаручену, та вхопить її і зляжеться з нею, і спіймають їх,

29 Тодї чоловік, що злігся з нею, оддасть батькові дївки пятьдесять секлїв срібла, і вона мусить бути йому жінкою, за те, що він упокорив її; не можна йому відослати її, поки він жити ме:

30 Нїкому не можна брати жінки батькової, і не можна відкривати краю одежі батькової.

Повторення Закону 23

1 Нїхто не ввійде в громаду Господню, в кого роздавлені ядра, чи то відрізане природне тїло;

2 Не ввійде в громаду Господню байструк, навіть і десятому родові його не можна бути в громадї Господнїй.

3 Не ввійде Амонїй і Моабій у громаду Господню; навіть і десятому родові його не можна увійти в громаду Господню, по віки нї;

4 Тому що вони не привитали і не зустріли вас з хлїбом і водою в дорозї, як ви йшли з Египту, і тому що наймали проти тебе Білеама Беоренка, із Пегора в Мезопотамії, щоб він прокляв тебе.

5 Та Господь, Бог твій, не схотїв послухати Білеама, та й обернув тобі Господь, Бог твій, прокляттє в благословеннє; любив бо тебе Господь, Бог твій.

6 Не подоба тобі шукати миру з ними і добра для них по всї часи, вічно.

7 Не будеш гидувати Едомієм; він бо тобі брат. Не будеш гидувати Египтїєм: бо ти був приходнем в землї його.

8 Дїти, що в третьому родї їх народяться, можуть ввійти в громаду Господню.

9 Коли стояти меш табором проти ворогів твоїх, так бережи себе від усього поганого.

10 Коли між вами буде хто нечистий з нічного випадку якого, так мусить вийти із табору; йому не можна ввійти до табору.

11 І коли настане вечір, викупається він у водї, а як зайде соньце, він увійде до табору.

12 Окрім того нехай буде в тебе за табором місце, куди виходити меш.

13 І лопатка буде в тебе окрім зброї, і як сїдати меш, так викопаєш нею ямку, і обернувшись, загорнеш свою нечистоту.

14 Бо Господь, Бог твій, іде посеред табору твого, щоб визволяти тебе і віддати тобі в руки ворогів твоїх. Тим мусить табір бути сьвятим, щоб він та не бачив негожого між вами та й не одвернувся від вас.

15 Не віддаси раба, що втїк від пана до тебе, панові його.

16 Жити ме в тебе, в такому місцї, яке вибере в якій небудь оселї твоїй, де йому лучче; не тисни його.

17 Не буде жадної блудницї із дочок Ізрайлевих і не буде жадного блудника із синів Ізрайлевих.

18 Не подавати меш як обітницю плату від блудницї чи гроші за собаку в дом Господа, Бога твого; бо і се гидота перед Господом, Богом твоїм.

19 Не будеш давати на чинш братові твойму - нї гроша на чинш, нї харчі на чинш, і нїчого на чинш, на що тільки можна наложити чинш.