14 І вивів увесь Ерусалим у полон, усїх князїв, і все хоробре військо - десять тисяч, до того всї теслї й слюсарі: нїкого не зосталось опріч убогих людей землї.

15 І одвів він Ехонїю в Вавилон, і матїр цареву й жінок царевих і скопцїв його, й знатнїх землї позаймав у полонь з Ерусалиму в Вавилон.

16 До того й усїх спосібних до зброї сїм тисяч, і ремісників тисячу, - всїх мужів сильних і хоробрих позаймав царь Вавилонський в неволю у Вавилон.

17 І зробив царь Вавилонський дядька його Матанїю намість його царем, та й перемінив імя його на Седекію.

18 Двайцять і один рік віку було Седекії, як зроблено його царем, а одинайцять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Либни.

19 І чинив він неправедність в очах Господнїх, притьмя як чинив Йоаким.

20 Гнїв Господень був над Ерусалимом та над Юдою такий, що він відкинув їх від обличчя свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.

2-а царiв 25

1 І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал.

2 Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.

3 На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.

4 І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) - та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї.

5 Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наз

<огнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.

6 І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:

7 Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.

8 У пятому ж місяцї, на семий день місяця, - се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,

9 Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі;

10 І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками.

11 А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;

12 Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.

13 Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон;

14 Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі;

15 І кадильницї й чаші, - що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників.

16 Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, - мідї з усього знаряддя не було ваги.

17 Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця - все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сїткою.

18 І взяв отаман прибічницький первосьвященника Сераю, й второго сьвященника Зефанїю, й трьох придверників.

19 А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що находились в городї.

20 Оцїх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу;

21 А царь Вавилонський повелїв їх повбивати в Ривлї в Емат-країнї. І переведені Юдеї з землї своєї.

22 Над тими ж, що позоставляв у Юда-землї, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолїю Ахикаменка Сафанового.

23 Як же почули всї військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолїю, то й зібрались усї до Годолїї в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанїєнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанїя Маахитієнко, з своїми людьми.

24 І заклявся їм і людям їх Годолїя, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осїдайтесь у землї й бувайте підневоленими цареві Вавилонському, а буде вам добре.

25 Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанїєнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолїю, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі.