15 Се служить йому за топливо й про огріток, запалює огонь і пече хлїб собі. Та з того ж самого вироблює він і бога й бє перед ним поклони; вироблює ідола, й припадає перед ним навколїшки.

16 Частину він спалить ув огнї; при другий частинї пече печеню й їсть до ситу та гріється, й приговорює: добре я загрівся, почув тепло від огню.

17 А з останку дров робить собі бога, ідола свого; бє поклони перед ним, припадає ниць перед ним, молиться до його й говорить: Спаси мене, бо ти бог мій!

18 Не знають бо й не бачать, бо їм очі затулено, щоб слїпом слїпували, й однято розум.

19 І не візьме собі такий до серця, нема в його стілько знання й розуму, щоб собі сказати: Та ж половину з того спалив я в огнї, а на жарі спік хлїб та печеню і з'їв те; хиба ж тепер із останку зроблю собі гидоту? Хиба стану бити поклони перед полїном?

20 Він уганяє за порохом, серце завело його на манївцї, і тяжко йому приходиться, визволити душу свою й сказати; а може се омана в правицї моїй?

21 Згадай про се, Якове й Ізраїлю, ти ж бо - раб мій; я тебе приспособив собі; ти слуга мій, Ізраїлю; не забувай же про мене!

22 Розжену, мов туман, твої беззаконня, мов ту хмару, - гріхи твої.

23 Звеселїтеся ж, ви, небеса, про Господнє дїло; викликайте, глибинї земні; зашуміте радісно, ви гори з гаями й борами своїми; відкупив бо Господь Якова й прославиться в Ізраїлї.

24 От, що говорить Господь, що викупив тебе та приспособив тебе з малку, з лоня матїрнього: Я - Господь: я сотворив усе; я один розпростер небеса й своєю силою утвердив землю;

25 Я обертаю в нїщо ворожбу віщунів льживих; відкриваю безглузддє чарівників; прогоню в зад тих мудрецїв, і виявлюю, що все знаннє їх - дурощі;

26 Я розбуджу7">< слово у слуги мого; я се чиню, що віщування посланцїв моїх вірно спевняються; се я говорю Ерусалимові: Ти знов заселишся, а містам Юдиним: Ви будете одбудовані й розвалища ваші я відстановлю;

27 Я велю глибенї: з'сякни, й ріки твої я висушу;

28 Я скажу Кирові: Мій пастирю, й вволить він волю мою, та й скаже Ерусалимові: будеш одбудований, а храму: будеш знов построєний!

Iсаія 44

1 Так говорить Господь до помазанника свого Кира: Я піддержувати му тебе за праву твою руку, щоб покорити тобі народи, й познімаю пояси з чересел у царів, щоб повідчинялись перед тобою брами й ворота не зачинялись.

2 Я пійду поперед тебе й вирівняю гори, поторощу мідяні двері й поломлю засови залїзні;

3 Пооддаю тобі поховані в темнотї скарби й скриті багацтва, щоб ти взнав, що я Господь, которий назвав тебе по імени, - що я Бог Ізраїля.

4 Задля слуги мого Якова й вибраного мого Ізраїля назвав я тебе по імени, пошановав тебе, дарма що ти мене не знаєш.

5 Я - Господь, і нема иншого; нема Бога крім мене; я підперезав тебе, хоч ти мене ще й не знаєш,

6 Щоб дознались од восходу аж до заходу сонця, що нема понад мене, що я - Господь і нема иншого.

7 Я роблю й сьвітло й темряву, посилаю долю й недолю; я, Господь, усе це роблю.

8 Кропіте, небеса з гори, й хмари нехай вилиють правду; нехай відчиниться земля й видасть спасителя, й нехай виросте разом правда! Я, Господь, творю се.

9 Горе тому, хто перечиться з творцем своїм, - черепок із черепків земних! Чи то ж глина скаже гончареві: Що ти се робиш? твоя робота, наче без рук (зроблена).

10 Горе тому, хто отцеві каже: На що сплодив єси? або матері: На що ти вродила?

11 Так говорить Господь, сьвятий Ізрайлїв і сотворитель його: Ви питаєте в мене: що станеться з моїми синами, й хочете менї розказувати в дїлї рук моїх?

12 Сотворив я землю, создав на нїй й чоловіка; я - моя рука розпростерла небеса, та й усьому воінству їх дав я закон.

13 Я підняв його на справедливість і зрівняю всї дороги перед ним. Він мій город збудує, й моїх полонян пустить на волю, та не за викуп і не за дари, - говорить Господь Саваот.

14 Ще ж говорить Господь: Праця Египтїїв і торгівля Етиопіїв, і Сабеї високі перейдуть до тебе й стануть твоїми; пійдуть слїдом за тобою, - в кайданах прийдуть, і припадуть ниць перед тобою, й будуть благати тебе, промовляючи: Тілько в тебе Бог, і нема иншого Бога.

15 Та й справдї ти єси Бог тайний, Бог Ізрайлїв, Спаситель.

16 Всї вони окриються соромом і стидом; всї в купі, що виробляють собі ідолів.

17 А Ізраїль спасений буде Господом спасеннєм вічним; ви не зазнаєте стиду й сорому по віки вічні.