13 Ось яку данину маєте давати князеві: шесту частину ефи від гомера пшеницї й шестину ефи від гомера ячменю.

14 Установа ж про олїю: від корця оливи - десятину кварти; десять батів (кварт) становлять гомер, бо в гомері десять батів;

15 Одну вівцю від отари, що має дві сотнї овець, з розкішного пасовища Ізрайлевого: - все 'це про хлїбовий принос і про всепаленнє й подячню жертву, та й про їх очищеннє, говорить Господь Бог.

16 Увесь нарід у землї має давати сей принос князеві в Ізраїлї.

17 А князь має приносити всепаленнє й хлїбові жертви й ливні в сьвята, й кожного нового місяця й у суботи, та ві всї празники дому Ізрайлевого; він має приносити жертву за гріх і хлїбовий принос і всепаленнє й жертву мирну на очищеннє дому Ізрайлевого.

18 Так говорить Господь Бог: У первому місяцї, первого дня в місяцї возьмід з товарячої череди назимка без скази та й очисти ним сьвятиню.

19 Сьвященник нехай возьме крові з сієї жертви за гріх та й покропить на подвої в храмі й на чотирі угли жертівника в майданї й на подвої воріт серединнього двора.

20 Так само вчини й сьомого дня в місяцї за тих, що провиняють нароком із з простоти, та й так очищайте храм.

21 У первому місяцї, чотирнайцятого дня того місяця має бути в вас паска, сьвято семиденнє, а тодї треба їсти опрісноки.

22 У сей день князь принесе за себе й за ввесь нарід в землї назимка на жертву за гріх.

23 І через сї сїм днї буде він приносити на всепаленнє Господеві щодня по сїм назимків і по сїм баранів без скази, а на жертву за гріх щодня по козлу з козиної отари.

24 Хлїбовою ж приносу має він приносити по ефі на барана та по гину оливи на ефу.

25 У сьомому місяцї, на пятнайцятий день місяця, у семиденнє сьвято, має приносити що-дня те ж саме: таку ж саму жертву за гріх, таке саме всепаленнє, стілько ж приносу хлїбового й стілько ж оливи.

Езекiїль 46

1 Так говорить Господь Бог: Брама всерединнього двора, повернена лицем на схід сонця, має бути замкнена через шість робітніх днїв, а в субітний день і в день нового місяця має бути відомкнена.

2 Князь прийде через знадвірні сїни та й стане в подвоях сих воріт; і впорають сьвященники всепаленнє його й подачню жертву його; й поклониться він Господеві з порозї воріт, та й вийде собі, а ворота зістануться незачиненими до вечора.

3 Та й нарід має покланятись перед Господом коло ввіходу в ворота в суботи й в днї нового місяця.

4 А всепаленнє, що принесе князь Господеві субітнього дня, має бути з шестерьох ягнят без скази та з барана без скази.

5 Хлїбового ж приносу - ефа на барана, а на ягнята хлїбового приносу, скілько рука його подасть; оливи же один гин на ефу.

6 У новомісячній день приносити ме він із товарячої череди назимка, без скази, а так само й шестеро ягнят та барана без скази.

7 Хлїбового ж приносу дасть він ефу на телця й ефу на барана, а на ягнята, скілько рука його подасть, оливи же по гину на ефу.

8 А як приходити ме князь, так має ввіходити через переддвіррє у брамі й тією ж дорогою виходити.

9 А як приходити ме люд землї перед лице Господнє в сьвята, та хто ввійшов північньою брамою на молитву, той має виходити брамою полуденньою; не буде виходити тією ж брамою, що нею ввійшов, а має виходити протилежною.

10 І князь має бути серед них; як увіходять вони, ввіходить і він; а як вони виходять, виходить і він.

11 А в сьвята й в урочисті днї хлїбового приношення від його має бути по ефі на назимка й по ефі на барана, на ягнята ж - скілько подасть рука його, олїї ж по гину на ефу.

12 А коли князь по щиростї своїй схоче принести всепаленнє чи подячню жертву Господеві, так мають відомкнути йому браму, повернену на схід сонця, і він упорає свій принос і свою подячню жертву так само, як упорав субітнього дня, і вийде; а як вийде, замкнуть ворота.

13 Що-дня принось Господеві на всепаленнє ягня-перволїтка без скази; що ранку принось його;

14 І додавай до того хлїбовий принос що ранку - шестину ефи та й оливи третину гина, щоб розмішати муку. Така віковічня постанова про хлїбовий принос Господеві, по всї часи.

15 Нехай на всепаленнє приносять ягня та хлїбовий принос і олїю що ранку повсячасно.

16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дає которому синові свойму дар (в землї), так се має йти в наслїддє й синам його; ся держава їх має бути наслїдньою.