12 Та й в других зьвірів віднято їх власть, і призначено час і реченець, доки мав тревати їх вік.

13 І бачив я в ночнїх видивах, аж се з небесними хмарами йшов нїби Син чоловічий, дійшов до Стародавного й приведено його до нього.

14 І дано йому власть, славу й царство, щоб усї народи, племена й язики йому служили; власть його - власть віковічна, що нїколи не минеться, і царство його не повалиться.

15 Задрожав дух мій в менї, Даниїлові, в мойму тїлї, й видива голови моєї перелякали мене.

16 Я приступив до одного зпоміж тих, що стояли, й спитав його про справдїшне значіннє того всього, а він почав говорити зо мною і сказав менї, що воно значиться:

17 Сї здорові зьвірі, що їх чотирі, - се чотирі царі, що настануть на землї.

18 Потім обіймуть царство сьвяті Всевишнього й володїти муть царством по вік і по віки вічні.

19 Тодї забажав я докладної відомостї про четвертого зьвіря, що був инакший, нїж усї другі, та дуже страшний, з залїзними зубами й мідяними пазурями, що пожерав і торощив, а останки топтав ногами,

20 Та про десять рогів, що були в нього на голові, й про другого, що був виріс, а перед котрим випали тоті три, - про той самий ріг, що в нього були очі й уста, говоривші гордовито, й що видавався більшим від инчих.

21 Я бачив, як той ріг змагався з сьвятими й подужував їх,

22 Доки не прийшов був Стародавний, та не передано суду сьвятим Всевишнього й не настав час, щоб царство переняли сьвяті.

23 Про се сказав він: Зьвір четвертий - се настане четверте царство на землї, відмінp>

24 А десять рогів значять, що з сього царства повстане десять царів, а після них повстане инчий, дужший за переднїйших, і понизить трьох царів,

25 І буде дорікати Всевишньому й гнобити сьвятих Всевишнього; йому буде навіть видїтись, що зможе знести в них час і закон, і будуть віддані вони в його руки до часу, до часів і половини часу.

26 Потім засядуть суддї і віднімуть у нього власть занапащувати та вигублювати до нащаду,

27 А царство й власть і величність царська по всьому піднебесї дана буде народові сьвятих Всевишнього, що його царство - царство вічне, й усї володарі будуть служити й коритись йому.

28 Тут кінець словам. Мене, Даниїла, дуже порушили отті гадки мої, й змінилось на менї лице моє, та слово й усе схоронив я в серцї мойму.

Даниїл 8

1 На третьому року царювання Валтасара царя показалось менї, Даниїлові, видиво після того, що показалось було менї переднїйше.

2 І видїлось, менї, - як я се бачив, був я в Сузах, престольному містї в краю Еламськім, - і видїлось менї, нїби то я коло ріки Улая.

3 Я підвів мої очі і побачив: от стоїть один баран над рікою; в нього два роги, роги високі, але один висший від другого, й висший виріс навпісля.

4 І бачив я, як сей баран ударяв рогами на захід і на північ і на південь, і нїякий зьвір не міг устояти супроти нього, та й нїхто не міг оборонити від нього; він робив, що хотїв, і величався.

5 Як я так уважно сьому придивлявся, аж се - від заходу несеться по всїй землї молодий козел, не доторкуючись до землї, та й видко було в сього козла ріг між його очима.

6 Він справився на того барана, що мав роги, в а котрого я бачив стоячого над рікою, і кинувся на нього в великій лютостї своїй.

7 І я бачив, як він, наближившись до барана, розлютився на нього й ударив барана та й зломив у нього обидва роги; й не мав баран сили встояти проти нього; він повалив його додолу та й розтоптав його, а не було нїкого, хто б міг оборонити барана від нього.

8 Тодї став козел дуже великим; як він пішов угору, то й зломився здоровий ріг, і замість нього виросли чотирі, обернені на чотирі вітри небесні.

9 Від одного з них виріс невеликий ріг, але він розрісся вельми 'к півдню і 'к сходу й до прегарного краю;

10 І підвисшився до небесного воінства й зірок, і розтоптав їх,

11 Ба він піднявся й на проводиря сього воінства, й знїс у нього щоденну жертву, та й спустошив місце сьвятинї його,

12 І віддано йому задля гріхів і воінство й щоденну жертву, й кинув він правдою об землю, й що тілько чинив він, все йому щастило.

13 І почув я, як один сьвятий говорив і як відказував сей сьвятий котромусь другому, що допитувався: Аж по який час сягає се видиво про щоденну жертву й про гріхи, що навели опустошеннє, та доки сьвятиня й воінство будуть пригноблювані?