6 Того часу зроблю я гетьманів Юдиних, нїби жарівнею між дровами, й як палаючий смолоскип в серединї снопів, і повигублюють вони всї сусїдні народи праворуч і лїворуч, і знов буде Ерусалим залюднений на свойму місцї, в Ерусалимі.

7 І допоможе Господь, як і перш, наметам Юдиним, щоб не неслась високо над Юдою слава дому Давидового й величність осадників Ерусалимських - над прочими Юдеями.

8 Того часу закрие Господь щитом своїм осадників Ерусалимських, і найслабший між ними буде такий, як Давид, а дом Давидів буде як Божий, як ангел Господень перед ними.

9 І вигублю того часу всї народи, що рушили проти Ерусалиму.

10 На дом же Давидів і на осадників Ерусалимських вилию духа ласки. й побожностї, й поглянуть на того що його прокололи, й будуть голосити по нему, як по синові одинцеві, й сумувати, як сумують по перворідневі.

11 Здійметься_тодї в Ерусалимі голосний плач, як плач у Гададриммонї на Мегиддо-долинї.

12 І ридати ме країна, всяка родина окроме: родина Давидова окроме, й жіноцтво їх окроме; родина дому Натанового окроме, й жіноцтво їх окроме;

13 Родина дому Левіїного окроме, й жіноцтво їх окроме; родина Симеоніїв окроме, й жіноцтво їх окроме.

14 Так само й усї инші родини - кожна родина окроме й жіноцтво їх окроме.

Захарiя 13

1 Того часу відкриється домові Давидовому й осадникам Ерусалиським криниця на змиттє гріха й нечистї.

2 І буде того часу, говорить Господь сил небесних, повикоренюю імення ідолів із сієї землї, так що вже їх і згадувати не будуть, а так само повиганяю з землї ложних пророків і нечистого духа.

3 Коли ж іще хто наважиться пророкувати, тоді сам отець його й мати його, що його породили, казати муть йому: Не жити тобі на сьвітї, бо говориш лож в імя Господнє; і вбють його батько й мати, що вродила його, коли пророкувати ме.

4 І соромити муться пророки видива свого, пророкуючи, й не будуть уже вдягати волосяної гунї, щоб обманювати людей,

5 А казати ме кожен: Я не пророк, я такий собі, що порає землю, бо з самого малку хтось придбав собі мене рабом.

6 І як спитав хто в його: Що ж се в тебе за рани на руках ? то він відкаже: Се мене бито в дому люблячих мене.

7 Ой мечу! підіймись на пастиря мeighго, на близького мені, говорить Господь Саваот; побий пастиря, а вівцї порозбігаються! Я ж направлю руку мою на малих.

8 І станеться на всїй землї, говорить Господь, що дві третини на нїй будуть вигублені й вимруть, а тілько третина зіетанеться на нїй.

9 І введу ту третину в огонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як чистять золото: Вони будуть призивати ймя мов, а я вислухаю їх і скажу: Ось, се мій нарід, а вони казати муть: Господь - се Бог мій!

Захарiя 14

1 Ось, надходить день Господень, і паювати муть луп посеред тебе.

2 І позбіраю всї народи на війну проти Ерусалиму, й опанують город, і пограблять будинки, й побезчестять жіноцтво, й позаймають половину города у полонь, тілько останок людности не викорениться з городу.

3 тоді виступить Господь і в'оружиться проти тих народів, як було колись в'оружувавсь у день бою.

4 І стануть ноги його на горі Оливній, що навпроти Ерусалиму до сходу сонця, й розпадеться Оливна гора надвоє по серединї на схід сонця й на захід, вельми великою долиною, і половина гори відхилиться 'д півночі, а друга - 'д полудню.

5 Ви ж утїкатимете в долину мойс гір; бо долина проміж горами буде простягатись аж до Асилу; ви ж будете втїкати, як утікали за царя Юдейського Озії від земного трусу; й прийде Господь, Бог мій й усї сьвяті з ним.

6 І не буде сьвітла в той день, сьвітила, наче позникають.

7 І се буде єдиний день, звісний тілько Господу: нї то день, нї то ніч; тільки надвечір розвидніється.

8 І потечуть того часу живі води з Ерусалиму: половина їх - у море на всхід, а половина в море на заходї; так буде лїтом і зимою.

9 І царювати ме Господь над усією землею; один тодї буде Гос

10 Вся та земля буде, як би одно поділле від Габаону до Реммону, на полуднє від Ерусалиму, що стояти ме високо на свойму місцї й заповниться осадниками, од Беняминової брами до місця давних воріт, до наріжних воріт, і від Ананеїлової башти до царських тискарень.

11 І жити муть люде там, і не буде вже прокляття, а стояти буде Ерусалим безпеч.

12 І от яка буде язва, що нею вдарить Госпбдь усі народи, що будуть воювати Ерусалим: у кожного нидїтиме тїло його, як іще він стояти ме на ногах; очі його потануть у ямках своїх, а язик його висохне в ротї йому.