ЕЛЕКТРА: Я почуваюся відеокамерою, вони всі говорять в мене, як у відеокамеру, я не розумію, для кого вони грають, у що вони грають, просто їхні обличчя з’являються у мене перед об’єктивом, і я вже можу їх розрізняти. Спочатку я бачила тільки Його, ніби вмикалася, коли Він виринав з туману, але, схоже, Він говорив не до мене, бо хоча і дивився прямо перед себе, та вигляд мав такий, ніби дивиться на стінку чи на комп’ютерний монітор. А я — наче туману наїлася, як манної каші в дитинстві, — ні звуку не можу видушити. Але таке часто уві сні буває, що не можеш ані поворухнутися, ані крикнути, навіть засичати не можеш.

АЛКА: Та, на нашому дереві за вікном оселилась ворона. Ну, не те щоб звила гніздо, але почала там тусуватися, да, хоча спочатку ввечері кудись відлітала ночувати, наскільки я пам’ятаю. А потім сиділа на підвіконні й заглядала до нас, а тоді Івасик виходить такий очманілий на кухню, Маланка вже пішла на пари, і багато часу минуло, бо ми після того довго спали, але тоді виходить на кухню Івасик і щось говорить, ніби в кутку сидить дівчина.

АЯКС: Я її не бачив. Алка пішла з Івасиком, я чув, як вона кричала в кімнаті — як до глухого — типу, «ти хто?», але списав то на флешбеки після вчорашнього. А тоді вона вибігла на кухню й ну тягти мене до кімнати, щоби я подивився. Ну, я зайшов. Подивився. Ніфіга, крім стін, не побачив. Коли Маланка повернулася з інституту, вони вже всі втрьох бачили «привида», я мало не сказився. Думав, або у всіх трьох ґиґнув дах, або вони з мене приколюються, типу, змовились, зловили хвилю якогось дурного приколу. Вони мені навіть її зовнішність описували, тієї дівчини — ніби вона схожа на ворону, що тирлувалась у нас під вікнами. Ворона і наша ексклюзивна полтерфрау — один і той самий фейс, тільки різні версії, нова — з невидимим інтерфейсом, га-га!

МАЛАНКА М.: А ти ніколи не відчував, що цей світ можна проштрикнути пальцем, як вогонь на стіні у хавирі тата Карла?

АЯКС: Ні. Я бачу реальність. І намагаюся в ній влаштуватися з повним комфортом, тобто десь під носом у світового уряду, і так, щоб не потрапити до чорного списку грьобаних масонів — до отого зайвого на планеті мільярда гарматного м’яса. Хоча вище обслуги я не піднімуся, навіть якщо матиму власний бізнес і кататимусь на лексусі — я реаліст, Мала. Тед-портьє. Нам усім, щоб вилізти на нашу скляну стелю і побачити маячки штаб-квартири ротшильдів, треба пройти лоботомію, обрізання і пластичну корекцію ДНК.

АЛКА: О!о!о! почалося! тупий базар про світову змову. Скільки можна цієї параної, ну правда, задрав ти вже своїми масонами! Постав знову Бумбокс.

ІВАСИК: Нема ніяких масонів — є тільки корпорації. Їм ім’я — легіон.

АЯКС: Блядь! А корпорації хто створив?! Хто ними керує?!

ІВАСИК: Кадри.

МАЛАНКА М.: Не матюкайся.

РАДІОДИКТОР:…щодо уйгурів — представників тюркського народу, котрі переважно сповідують іслам, — китайська влада вдало використовує загальник боротьби з тероризмом. Убивство вісімнадцяти уйгурів у горах Паміру п’ятого січня вона пояснила викриттям тренувального табору терористів. Утім, Далай-ламу Пекін нещодавно також звинуватив у причетності до підготовки терористичної діяльності.

АЛКА: От цікаво, її на відео буде видно, тобто нашу привидку?

АЯКС: Аякже! Оцифрований привид! Ексклюзив для програми «Очима екстрасенсів»! До речі, не здивуюся, якщо вона схожа на чара, з яким я цілий місяць промудохався.

ІВАСИК: А я думаю, що у нашого Аякса в голові стався конфлікт версій і вся софта полетіла, це як мінімум. Він типу такий цинік, програмер, а тут привиди. Може, в нього і операційка на цьому ґрунті скоро ґиґне.

АЯКС: Це не привид, це — демон Максвелла, хе-хе.

АЛКА: Демон хто-хто?

МАЛАНКА М.: Ее, мені би в Катманду… Аякс про електромагнітні коливання говорить, пра’, Аяксе?

ІВАСИК: Навіщо тобі в Катманду?

МАЛАНКА М.: Там ніхто не говорить про електромагнітні коливання.

АЯКС: Ну да, їм зараз точно не до електромагнітних коливань, у них там такі коливання, що поліція пакує на кожному кроці. Навіть в Індії. А Тибету взагалі капці. Вже б ти краще про Бутан мріяла.

МАЛАНКА М.: А чого твоя мама не в Бутані?

АЯКС: До Непалу легше дістатися. В Бутан просто так хрін попадеш. Мама ж взагалі хоче потрапити до Тибету, в саме пекло, навіть не уявляю собі, хто її туди пустить.

РАДІОДИКТОР: Регіон закритий для іноземних журналістів, спостерігачів з міжнародних організацій й узагалі всіх іноземців. Для журналістів китайська влада проводить прес-тури за спеціально наміченими маршрутами, що оминають закриті регіони Тибету, де або дислоковані війська, або міститься полігон ядерних випробувань, або проходить конфліктний кордон з Індією…