39 Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землї корону його.

40 Розвалив усї мури його, обернув в руїну оружні його замки.

41 Рабують його всї, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусїдам своїм.

42 Ти піднїс правицю напасників його; обрадував всїх ворогів його.

43 Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою.

44 Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його.

45 Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його.

46 Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя?

47 Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всїх дїтей людських?

48 Котрий чоловік жиє і не побачить смертї, визволить душу свою від сирої землї?

49 Господи, де твої давні милостї, про які ти вірностю перед Давидом клявся?

50 Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серцї моїм від усїх тих багато народів;

51 Від ворогів твоїх, Господи, що соромили слїди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!

Псалтир 89

1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Г осподи, ти був пристанню нашою з роду в рід.

2 Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.

3 Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!

4 Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.

5 Змітаєш їх геть; вони - як сон вранцї, як трава, що прозябає.

6 Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.

7 Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.

8 Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.

9 Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.

10 Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.

11 Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?

12 Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!

13 Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!

14 Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!

15 Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.

16 Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!

17 І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!

Псалтир 90

1 Х то під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.

2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.

3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.

4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.

5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.

6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.

7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, - тебе ж не займе.

8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.

9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.

10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:

11 Бо він ангелам своїм звелить над тода ою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.

12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.

13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.

14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.

15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.

16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.

Псалтир 91

1 Псальма, пісня; на день суботнїй. Б лаго є, прославляти Господа, і сьпівати псальми імені твому, Всевишнїй!

2 Вранцї звіщати милість твою, і вірність твою поночах,

3 При десятиструнній і при псалтирі, при гуслях з піснями.

4 Ти бо звеселив мене, Господи, творивом твоїм; дїлами рук твоїх я возрадуюся.

5 Як великі творива твої, Господи! Глибокі вельми задуми твої.