53 І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.

54 І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.

55 І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.

56 Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.

57 Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.

58 Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.

59 Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.

60 І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.

61 І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.

62 І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.

63 Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;

64 Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.

65 Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.

66 І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.

67 І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;

68 Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.

69 І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.

70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;

71 Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.

72 І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.

Псалтир 78

1 Псальма Асафова. Б оже, погани увійшли в наслїддє твоє, осквернили сьвятий храм твій, обернули Єрусалим в руїну.

2 Трупом слуг твоїх птаство небесне годували, тїло праведних твоїх зьвірам земним кидали.

3 Як воду, кров їх кругом Єрусалима розливали, і не було кому ховати їх.

4 Ми стали посьміховиском для сусїдів наших, наругою і соромом для всїх, що кругом нас осїлись.

5 Доки, Господи, буде гнїв твій тревати, і серце твоє поломям палати?

6 Вилий гнїв твій на народи, що тебе не знають, і на царства, що не призивають імені твого!

7 Вони бо зажерли Якова, і зруйнували домівку його.

8 Не памятай нам несправедливостї давні! Пошли нам скоро на зустріч милосердє твоє, ми бо дуже нужденні стали!

9 Поможи нам, Боже, спасителю наш, для слави імені твого; і спаси нас і прости нам гріхи наші задля імені твого!

10 Чому мали б казати народи: Де Бог їх? Нехай народи перед очима нашими дізнають помсту за кров слуг твоїх пролиту!

11 Нехай дійде до тебе стогнаннє невольника! По великостї рамени твого сохрани дїтей смертї!

12 І верни в семеро у серце сусїдам нашим наругу їх, котрою зневажали тебе, Господи!

13 Ми ж, люде твої і стадо твого пасовиска, будем вічно прославляти тебе, звіщати хвалу твою з роду в рід.

Псалтир 79

1 Проводиреві хора: На Шошанїм; сьвідченнє Асафове, псальма. П астирю Ізраїля, послухай! Ти, що ведеш Йосифа, як стадо, що сидиш між херувимами, явись у сяєві!

2 Перед Ефремом і Бенямином, і Манассією збуди силу твою і прийди на спасеннє наше!

3 Боже, верни нас назад, засияй лицем твоїм і ми спасемся.

4 Господи, Боже сил небесних, доки буде палати гнїв твій проти благання народу твого!

5 Ти годував їх гірким хлїбом і мірницею поїв їх сльозами.

6 Ти віддав нас сусїдам нашим на ворогуваннє їх, і вороги наші ругаються між собою над нами.

7 Боже сил небесних, засияй лицем твоїм, і ми спасемся!

8 Ти принїс виноградину з Египту, прогнав народи і посадив її.

9 Ти зробив місце кругом неї, і запустила вона коріннє, і заняла країну.

10 Гори покрились тінню її, а віттє її було, як у кедрів Божих.

11 Простерла китицї свої аж понад море, а парости свої аж до ріки.

12 Чому розвалив єси мури її, так що всї обривають її, чия веде сюди дорога.

13 Підриває її лїсовий вепер, і спасає луговий зьвір.

14 Боже сил небесних, обернися ж! Глянь з неба і подивися, і завитай у виноградник,

15 І сохрани пароста, котрого посадила правиця твоя й виростила, котрого ти укріпив для себе.

16 Спалено його вогнем, зрубано його; погибли вони від докору лиця твого.

17 Рука твоя нехай буде над чоловіком правицї твоєї, над сином людським, котрого ти укріпив для себе.