— І як же мені на неї поглянути? — запитав Ральф.

— Є речі, яких завжди прагнуло людство. Не всієї тієї нісенітниці, яка потрапляє у підручники історії, — я кажу про основні речі. Дах, щоб сховатися від дощу. Смачна їжа й випивка. Насичене сексуальне життя. Здорові нирки. Але, можливо, найголовніше те, чого не вистачає вам, друже. Тому що у світі справді немає нічого, що можна було б порівняти зі здоровим сном, адже так?

— Ви абсолютно праві, — погодився Ральф.

Вайзер кивнув:

— Сон — це бажаний рятівник і лікар стражденного людства. Шекспір називав його ниткою, що відновлює порваний зв’язок часів. Наполеон величав сон благословенням ночі, а Вінстон Черчілль — найзнаменитіша людина двадцятого сторіччя, яка страждала безсонням, — стверджував, що це єдине полегшення, яке могло б вивести його із глибокої депресії. Усі ці цитати я використав у своїх роботах, але суть зводиться до одного: ніщо в світі не може зрівнятися із благодаттю нічного сну.

— Вас теж мучила подібна проблема, чи не так? — несподівано запитав Ральф. — І саме тому ви… Ну… Взяли мене під своє крило?

Джо Вайзер посміхнувся:

— Виходить, з боку це виглядає так?

— Гадаю, так.

— Що ж, вважайте як хочете. Так, я періодично страждаю безсонням з тринадцяти років. Саме тому я написав не одну дослідницьку роботу, а цілих дві.

— А як тепер?

Вайзер знизав плечима:

— Цей рік виявився не такий уже й поганий. Не найкращий, але цілком стерпний. Коли мені було двадцять, тоді років зо два ця проблеми стояла дуже гостро — я лягав у ліжко о десятій, товкся в ньому до четвертої, прокидався о сьомій і кожен день проживав з відчуттям того, що я невдатний гравець у чиємусь нічному кошмарі.

Це почуття було настільки знайоме Ральфу, що по його руках і спині пробігли мурашки.

— А зараз я доходжу до найголовнішого, Ральфе, так що слухайте.

— Слухаю уважно.

— Справа в тому, що, незважаючи на гівняне самопочуття, ви як і раніше практично здорові.. Сон не створений рівноцінним: є гарний сон, а є поганий і, що, може, навіть важливіше, — усвідомленість сновидінь означає гарний сон. Саме тому в цей момент геть неправильним для вас буде вдатися до снотворного. Я знайомий із Літчфілдом. Він доволі незлецький хлопець, але так полюбляє виписувати рецепти…

— Чудово сказано, — мовив Ральф, згадуючи Керолайн.

— Якщо ви розповісте Літчфілду все те, що розповіли мені по дорозі сюди, він пропише вам бензодіазепіни — можливо, далмейн або ресторил, а може, галціон або валіум. Ви будете спати, але розплата все ж настане. Організм звикає до транквілізаторів бензодіазепінового ряду, а крім того, вони погано впливають на дихальну систему, але що і ще гірше для таких людей, як ви або я, вони значно знижують тривалість нормального сну зі сновидіннями… До речі, як вам пиріг? Ви ж його навіть не покуштували.

Ральф відкусив великий шматок і проковтнув, не відчуваючи смаку.

— Чудовий, — сказав він. — А тепер поясніть мені, чому такі необхідні сновидіння, щоб сон можна було вважати нормальним?

— Якби я це знав, я давно закинув би свою таблеткову справу і став би гуру сну. — Вайзер доїв свій пиріг і тепер подушечкою вказівного пальця підбирав великі крихти з тарілки. — В уяві більшості людей ШРО-сон [16] і сон зі сновидіннями — синоніми, але ніхто насправді не знає, яким чином пов’язані рухи очей у сплячих зі сновидіннями, які їх навідують. Несхоже, щоб рухи очей означали «бачення» або «спостереження», тому що дослідники сну фіксували подібні рухи навіть у випадках, якщо люди, які були об’єктами досліджень, пізніше бачили сновидіння цілком статичні — наприклад, такі, у яких тільки велися бесіди. Аналогічно — ніхто не знає, чому існує певний зв’язок між усвідомленими, послідовними сновидіннями й загальним психічним здоров’ям: що більше подібних снів бачить людина, то вона здоровіша, і навпаки. Точнісінько як на вагах.

— Психічне здоров’я — доволі загальна фраза, — скептично зауважив Ральф.

— Так. — Вайзер посміхнувся. — Щось на кшталт поміченого мною нещодавно гасла на бампері автомобіля: «ДАЙ МЕНІ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я, БО ВБ’Ю». Хай там як, а ми говоримо про основні, відомі кожному компоненти — здатність до пізнання, індукції й дедукції, здатність до спілкування, пам’ять…

— Пам’ять у мене почала погіршуватися, — перебив Ральф. Він згадав про труднощі із запам’ятовуванням номера довідкової кінотеатру та про свої тривалі пошуки коробки з бульйонними кубиками.

— Цілком можливо, що у вас певне ослаблення пам’яті, однак ширінка на штанях у вас застебнута, сорочка одягнена не навиворіт, і можу заприсягнутися, що якби я спитав, яке ваше друге ім’я, ви відповіли б одразу. Я зовсім не применшую ваших проблем — хто завгодно, тільки не я, — але прошу змінити ваш погляд на речі хоча б на хвилину. Подумати про ті сфери вашого життя, в яких ви як і раніше почуваєте себе чудово.

— Гаразд. Ці усвідомлені й послідовні сновидіння — чи вони просто свідчать про те, наскільки добре діють усі системи організму, щось на кшталт індикатора наявності бензину в машині, чи справді допомагають людині функціонувати?