У редагуванні тексту «Апостола черні» О. Кобилянська розраховувала на допомогу М. Шаповала: «Коли я свою працю „Апостол черні“ викінчу, а ви будете ще в Празі, я вишлю її до вас, щоб Ваша рука справила мені мову і погладила або потермосила її вперше» (лист О. Кобилянської до М. Шаповала від 31 травня 1922 p.).

Але найбільшу роль у редагуванні «Апостола черні» відіграв Василь Сімович (1880—1944) — український філолог, якому О. Кобилянська не раз доручала редагувати свої твори («Земля», «Василка», «Вовчиха» та ін.). Сам B. Сімович у спогаді «Моє перше знайомство з творами О. Кобилянської» (липень, 1928) зазначив: «З кожним новим твором, що виходив з-під її пера, вона зазнайомлювала мене, а „Земля“ — то таки росла на моїх очах. Я й перший прочитав її в рукописі, і я зробив її першу редакцію […] З инчих творів я ще редагував „Василку“, „Вовчиху“ та перекладував для „Загальної Бібліотеки“ „Природу“, „Битву“. Крім того є в мене зредагований „Valse melancholique“» (з кн.: Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльности (1887—1927) / Зладив д-р Лев Когут. — Чернівці, 1928. — С. 262—263).

Як писав Ф. Погребенник у примітках до видання О. Кобилянської у серії «БУЛ», «В. Сімович підготував до друку кілька окремих видань, що з’явилися 1923 р. в „Українській накладні“ у Лейпцігу, відредагував роман „Апостол черні“» (з кн.: Кобилянська О. Ю. Повісті. Оповідання. Новели / Вст. ст., упоряд. і прим. Ф. П. Погребенника. — К.: Наук, думка, 1988. — C. 620). «Велику допомогу щодо здійснення задуманого О. Кобилянською видання „Апостола черні“ в Галичині надав В. Сімович, відредагувавши і дещо скоротивши роман» (з кн.: Починок Л. І. Ольга Кобилянська: знайома постать у новому ракурсі. — Кам’янець-Подільський, 2005. — 192 с.).

Сам В. Сімович у мемуарах «Будні і герої Ольги Кобилянської» (1942) написав: «Ті, що провідували її в останніх двох роках, ріжні звістки подавали про стан її і духовий, і фізичний. Часто ці відомості були дуже й дуже суперечні. Та одне було в них згідне: Ольга Кобилянська була ввесь час якась маєстатично спокійна. І тільки розбалакавшись, підносила жаль, що львівські видавці „попсували“ її „Апостола черні“. Чи так воно виявиться колись пізніше, як науковий дослідник візьме в руки рукопис письменниці (якщо взагалі він зберігся) та порівняє з надрукованим примірником» (з кн.: Сімович В. Праці: В 2 т. — Т. 2: Літературознавство. Культура. — Чернівці: Книги — XXI, 2005. — С. 226).

Вперше (але не повністю) роман «Апостол черні» було опубліковано у «місячнику письменства, мистецтва, науки і громадського життя» «Нова Україна», який виходив у Празі протягом 1922—1928 pp. У різний час його редагували В. Винниченко, М. Шаповал, М. Галаган, Н. Григоріїв, С. Довгаль, М. Мандрика.

Спочатку виходив як «безпартійний двотижневик» (1922). З 1923 р. часопис «поширюється обсягом і змістом» за рахунок публікації літературно-мистецьких творів. «Нова Україна» активно друкувала на своїх сторінках твори О. Кобилянської, як малого епічного жанру, так і великого. Зокрема, новели «Василка» («Нова Україна», 1923, березень, с. 68—89); «Зійшов з розуму» («Нова Україна», 1928, ч. 1—3 (січень-березень), с. 35—39); «Вовчиха» («Нова Україна», 1923, вересень, с. 19—27; жовтень, с. 1—20; падолист, с. 36—45; грудень, с. 55—70).

За великим сприянням засновника і постійного редактора журналу Микити Шаповала, «Нова Україна» надала свої сторінки першодрукові роману «Апостол черні» О. Кобилянської. Було десять подач (продовжень) цього матеріалу. За 1926 p.: ч. 7 (жовтень), с. 25—41; ч. 8 (падолист), с. 30—46; ч. 9 (грудень), с. 26—42. За 1927 p.: ч. 1—2 (січень-лютий), с. 26—42; ч. 3—5 (березень-травень), с. 26—42; ч. 6—7 (червень-липень), с. 10—26; ч. 8—9 (серпень-вересень), с. 15—32; ч. 10—11 (жовтень-падолист), с. 47—65; ч. 12 (грудень), с. 43—56. За 1928 p.: ч. 4—6 (цвітень-червень), с. 43—59. Всього — 10 чисел журналу, 160 с.

На жаль, у 1928 р. «Нова Україна» перестала виходити, і роман О. Кобилянської (в редакції, очевидно М. Шаповала, яка істотно різниться від усіх наступних) не було додруковано до кінця. Причому, за ідейно-тематичним спрямуванням «Апостол черні» дуже підходив до цього видання, адже «Нова Україна» відстоювала ідею національно-державної незалежності з соціальних позицій (з кн.: Енциклопедія українознавства: Словникова частина / За ред. В. Кубійовича. — Т. 5. — Львів, 1996. — с. 1778).

Нині зберігається у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України.

Вперше повним текстом окремою книгою (у 2 т.) роман «Апостол черні» О. Кобилянської надруковано у Галичині: Кобилянська Ольга. Апостол черні: Повість: У 2 т. / Обгортка П. Ковжуна. — Львів: Б-ка «Діла», 1936. — Т. 1. — 199 с.; Т. 2. — 196 с.

«Діло» — провідна галицька газета, яка виходила у Львові у 1880—1939 pp., багато років це був єдиний український щоденник (з 1888 р. часопис став щоденним). З 1923 р. газета повернулася до первісної назви «Діло» (у 1920—1923 pp. міняла назви: «Українська Думка», «Громадська думка», «Український Вісник», «Громадський вісник», «Свобода»). Була закрита у вересні 1939 р. у зв’язку з приходом радянської влади до Львова.

У 1927—1939 pp. редактором був В. Мудрий, якого 1936—1939 pp. заміняла редакційна колегія у складі: І. Кедрин-Рудницький, І. Німчук, В. Кузьмович. У 1908 р. «Діло» придбало друкарню; у 1881—1906 pp. при газеті «Діло» виходила з перервами «Бібліотека найзнаменитших повістей» (вийшло 74 видання); у 1936—1939 pp. — «Бібліотека „Діла“» (вийшло 48 видань). Саме у цій бібліотеці було надруковано твір О. Кобилянської.

Видання мистецьки оформив Павло Ковжун (1896—1939) — визначний графік, маляр і організатор українського мистецтва на західноукраїнських землях, який головним чином працював у книжковій графіці (створив численні обкладинки, екслібриси, видавничі знаки, плакати, ілюстрації, карикатури). Велика роль П. Ковжуна у відродженні мистецтва книги на Західній Україні.