Прислали нам оце сього листа,

А у листі таке нам написали,

Щоб оддали на ласку панську їм

Ми Кальник наш. Листа ви всі читали...

Що волите ви одписати їм?

Старовський

А що ж би ми могли відповідати?

Он скоро вже два тижні буде,- всі

Ми тут б'ємось, а діла все чортмає...

Щодня тісніш, міцніш стискає нас,

Мов обручем зо сталі, лядська сила.

Нас жменя тут зосталася мала,

В їх - військо все. Гетьман наш Дорошенко

Не здужає потуги дати нам…

Коваленко

То з двох одно: або ляхам скоритись,

Або гуртом у бої полягти.

Се подаю вам до уваги нині.

Старовський

Де ж сила в нас, щоб ще змагаться нам?

Як скоримось, то змилування буде,

А скоро ні,- загинемо усі

Із статками-маєтками своїми.

Білоченко

Лицарська річ - у бої полягти.

Горленко

Загинемо? Дак ліпше вже загинуть!

Ще сила є! І пороху та куль

Багато в нас.

Жилинський

А в ворогів ще більше.

Білоченко

Не стане куль - червінцями тоді

Стрілятимем,- їх де в кого багато.

Горленко

Ха-ха-ха-ха! Се пан обозний втяв!..

Старовський

Ну, не на те червінці, щоб стріляти!

А як нема вже змоги, то корись!

Та й скоримось ми не кому чужому,-

Ханенкові, і той у нас гетьман…

Один там біс - Ханенко, Дорошенко...

Коваленко

Ба ні, не так! Пан полковий суддя

Сказав таке, чого казать не личить:

Забув, хто єсть у нас тепер гетьман!

Ні, не одно Ханенко й Дорошенко,

Бо гетьманом Ханенка ізробили

Ляхи, не ми. Він здався їм на те,

Щоб булаву відняти в Дорошенка,

Бо сей не з тих, що вклониться ляхам.

Ханенко, се - попихач у ляхів!

Він, важучи свого народу волю,

Його права святії за ніщо,-

Все продає за панську зрадну ласку:

Аби він сам у злоті панував!

Гетьман Петро - хай Бог йому уділить

Предовгий вік!
– стоїть за правду він

І мислить він про край, про посполите

Усіх добро. Не хоче він народ,

Що визволивсь, купивши волю кров’ю,

Оддати знов старим панам в ярмо,

Зробивши з нас довічні лядські слуги.

Білоченко

Не скоримось Ханенкові, ні-ні!

Горленко

Не зрадимо свойого краю й волі!

Крицький

Не продамось!

Жилинський

Незмога ж далі так!

Горленко

Ні, змога є! Міцні ще шанці й замок.

Жилинський

А те забув, що з міста є хідник,

Ще давній той: аби ляхи назнали,

То нищечком і влізуть уночі.

Коваленко

Уже тайник засипано землею.

Білоченко

Допильнував того я вранці сам.

Горленко

І живность є,- голодні не вмремо...

Крицький

А може, ще й надійде Дорошенко

З потугою...

Старовський

Де в чорта вже йому

Нам помогти, коли й самому скрутно.

Лясковський

Не згоджуюсь! Дозвольте зняти річ!

Де ж видно се, що зникла наша сила?

Ні, мусимо ми борониться знов,

Ні, мусимо боротись до загину

І за свого стояти гетьмана!..

Подужаєм! Ми ж козаки, панове!

Старовський

А ти ж казав...

Лясковський

Що тяжко нам боротись?

Казав!.. Дак що? Поборемо усе!

Старовський

Але ж бо ти...

Лясковський

Кажу, щоб биться й далі!..

Старовський(помовчавши трохи)

Як так, то й так...

Жилинський

Як сотник, так і я!

Коваленко

Так будемо ж до смерти борониться!