Шрифт:
Андромаха
Не глузуй. Я вірю, що таки лідійці прийдуть з царем і з перемогою. Прощай!(Виходить).
VI
Той самий Кассандрин покій. Кассандра і Гелен.
Кассандра
Так ти скажи мені по правді, брате, яку ти провість по пташках побачив?(Дивиться йому в вічі, Гелен їх спускав додолу).
Гелен
Та що там! Ми обоє віщуни і добре знаєм, що пташки, й утрібки, і кров, і дим від жертви - все то тільки покраси й покривало голій правді, про людське око. Адже тая правда - цнотлива дуже і поважна жінка, і сором їй ходити без одежі.(Сміється).
Кассандра
Але й сама я жінка, отже, правду я можу бачити й невбрану.Гелен
Сестро, скажи мені, хто бачив голу правду?Кассандра
Я бачила її аж надто часто!Гелен
Чи певна ти, що ти її очима своїми не наврочила?Кассандра
Гелене, торкнувся ти до виразки палкої, але стерплю одважно, хочу щиро порадитись тебе,- ти наймудріший з усіх братів, гнучкий і тонкий розум у тебе, як вогонь.Гелен
Або як вуж? Фрігійський розум, сестро! Ми, троянці, за довгий час облоги вже навчились звиватися вужами. Що робити? Коли б ти бачила, як Деїфоб звивавсь перед лідійпем, ти б сказала, що й другий брат гнучкий-тонкий вробився.Кассандра
Не говори мені про гнучкість плаза, для мене то не мудрість, а гидота. Скажи мені по щирості, як брат сестрі коханій: чи ти справді думав - чи по пташках, чи просто, все одно,- що в сих заручинах рятунок Трої і що рятунок той дадуть лідійці?Гелен
Ти завдала мені трудне питання. По щирості: раз думав, а раз ні.Кассандра
Як розуміти се?Гелен
А так. Спочатку я певен був, побачивши те військо, наїжене списами, незчисленне, на силу свіже, на одвагу дуже, що еллінам, потомленим війною, знесиленим облогою, не встоять проти царя, жадібного звитяги. І певен я: коли б та перемога була в руці в Гелени, в Поліксени, чи в Андромахи, чи в котрої хочеш, та не в твоїй, - вона була б за нами.Кассандра
Чи й ти гадаєш так, що все нещастя походить від Кассандри?Гелен
Хоч не все, але багато.Кассандра
Брате! що ти кажеш?!Гелен
Ти щирості хотіла, і вволив я твоє бажання, не моє, сестричко. Та я тебе, Кассандро, не картаю, невинна ти з своєї вдачі. Певне, боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою. Ти бачиш і, склавши руки або заломивши, стоїш безвладна перед тим привиддям страшної правди, мов закам'яніла, немов на тебе глянула Медуза, і тільки жах наводиш на людей. А правда від того стає страшніша, і люди тратять решту сили й глузду або ідуть з одчаю на пропаще, а ти тоді говориш: «Я ж казала!»Кассандра
А що ж би ти зробив?Гелен
Те, що роблю. Я а правдою борюсь і сподіваюсь її подужати і керувати, от як стерничий кораблем керує.Кассандра
А Мойра, брате, невблаганна Мойра? її ж бо воля світом всім керує, а ти се мав би керувати нею?Гелен
Не так, Кассандро. Мойра так врядила, щоб був і світ, і море, і керманич, і корабель, і бурі, і погода, і скеля, і затока; щоб була і боротьба, й надія, й перемога, і правда, і… неправда.Кассандра
Коли так, вона бажає, щоб була й Кассандра.Гелен