— Ти не жартуєш, Умт? Я не жертва твоєї насмішки?

— Вся планета знає про це! Послухай сам. Центральна станція універсального зв’язку говорить про це без упину…

Сіт вагався недовго. Мужнє серце його сповнилося енергією і вірою. Він сказав:

— Я лечу, Тайя-Бог! Я готовий віддати для життя планети своє життя!

— Я радий чути таку відповідь, сей Сіт! — не приховуючи радості, відповів Умт. — Ти вилетиш негайно Група з тисячі дисків готова. Перші переселенці і Тайя-інженери ждуть… Вищі Сфери благословляють тебе!

Рі-о прибув до Палацу Вищих Сфер одразу після того, як численна група небесних дисків стартувала на Тва-дьі. Десятки тисяч Тайя — інженерів, учених і космонавтів — летіли на супутник Та-іни, щоб побудувати там поселення і лі-а для виведення Тва-дьї на нову орбіту. Ніхто з них навіть не підозрював про справжні задуми Умта і Вищих Сфер.

І на цей раз Рі-о зустрічав сам Умт. Він щиро усміхався, прикладав руки до чола в знак пошани, чекаючи, доки зрадник-учений випливе з дра. Рі-о був одягнений не в пишні шати Тайя-Бога, а в скромний л-ла інженера. Голову охоплювало покривало, з-під нього горіли темним вогнем втомлені очі ученого. Спокійно і впевнено зупинився він на майдані перед Палацом, поглянув на сліпуче коло Зірки-матері, що піднялася високо над головою, і внутрішньо засміявся. Ще недавно він стояв тут зовсім іншим. Кілька днів знищили наївні сподівання, спокій і сумніви. Він приходив сюди, як до скарбниці, сповненої казковими таємницями, які треба розгадати.

А тепер — луда впала з очей.

Попереду зустріч з ворогами — хитрими, підступними і підлими. Треба берегтися!

— Ти прийшов сюди не як Тайя-Бог? — дивувався Умт. — Чому ти одягнув смиренне вбрання інженера?

— Бо я і є інженер та Вчитель, — стримано сказав Рі-о.

— Хвалю за скромність, — іронізував Умт. — Чесність перш за все. Але ще недавно ти клявся, входячи до Храму Блаженства, що не зрадиш! Ненадовго вистачило твого слова!..

— Я клявся не зраджувати Істину, — заперечив Рі-о. — А в Храмі Космічної Насолоди я не побачив ні Істини, ні, до речі, блаженства!..

— Гостро відповідаєш, — сухо сказав Умт. — Що ж — хай розум розсудить нас. Прямуй за мною. Тебе ждуть…

Вони попливли через довгі коридори до центральної зали Великої Трійки. Там зібралися всі члени Вищих Сфер. Крім них, в залі нікого не було. Побачивши це, Рі-о підозріло поглянув на Умта.

— Що це значить? Чому не видно представників планети? Де інженери, вчені, прості Тайя? Для кого ми будемо вести дискусію?

— Ти спочатку переконай нас, сей Рі-о! — гостро зауважив один з Тайя-Богів. — Чи ти не певний своїх сил?

Рі-о промовчав. Він рушив слідом за Умтом, проник в середину кола, сів на високий ца, проти Великої Трійки. Оглянув насторожені обличчя Тайя-Богів.

— Я жду запитань, Тайя-Боги.

Один з членів Вищих Сфер заворушився на своєму ца і сказав:

— Ти повстав супроти традицій, які існували тисячі спіралей. Що спонукало тебе до цього?

— Незгода з тими традиціями, — сміливо відповів Рі-о.

— В чому полягає та незгода?

— В нерівності членів суспільства. Про це можна не говорити. Хіба ви будете заперечувати нерівність?

— Ні, не будемо заперечувати, — озвався понуро Сут — один з Великої Трійки. — Але це ще нічого не значить. Нерівність — закон Природи. Де рівність — там хаос, одноманітність. Рідина тече з одного місця в інше лише завдяки нерівності: одне місце вище другого. А в озерах, де панує рівність, — течії нема. Тиша, спокій. Суспільство, побудоване на рівності, неминуче загине, не буде діяти!

— Фальшива логіка, — заперечив Рі-о. — Рух нашого суспільства завжди відбувався завдяки появі інтелектуальних геніїв, яких готували з свого середовища всі Тайя. Це справді прообраз розумової нерівності. Такої нерівності я ие заперечую, бо вона нікого не принижує. Коли Тайя збираються, щоб допомогти своїм друзям, вони роблять це кожен в міру своїх сил. Хто більше має, той більше і віддає! Не ради себе — ради інших! А що ми бачимо на Та-іні? Яку нерівність? Зовсім іншу! Той, хто насправді розумом перевершує всіх, живе десь унизу. Все узурповано Тайя-Богами, які інтелектуально стоять нижче від більшості простих інженерів!..

— Ти ображаєш нас, — суворо озвався Умт. — Хіба такі методи дискусії?

— Я констатую факт, — вперто заявив Рі-о. — Ми не зібралися гратися в делікатність. Я висловлюю те, що думаю.

— Гаразд. Хай те, що ти кажеш, правда, хоч правда — відносне поняття. Але на чому ти ґрунтуєш своє бажання перебудувати світ?

— На велінні справедливості.

— Що таке справедливість? Для кого? Хіба вона одна для всіх?

— Ні, не одна. Я розумію, що ти маєш на увазі. Але справедливість для вас — Тайя-Богів — не є справедливістю для мільйонів простих Тайя. Хіба можна зрівняти такі величини: одиниці і мільйони!