Тимчасом Генка і Славик почали знімати копії.

Насамперед треба було знайти рівну дошку, щоб накласти на неї креслення.

— Подумаєш! — сказав Генка. — Навіщо така точність? Ми ж уже навіть місце знаємо. Перемалюємо для формальності, і все.

Але Славик був педант. І до того ж добре креслив. Генці довелось поступитися. Рівної дошки вони не знайшли, зате відшукали картонну папку з написом «Справа», поклали її на пень і закріпили на ріжках камінцями. На папку вони поклали креслення, а на креслення — аркуш цигаркового паперу.

Славик почав перекреслювати. Стоячи за його спиною, Генка стежив за кожним рухом олівця, давав поради і всіляко підганяв Славика… І навіщо така скрупульозність?! Раз-раз — і готово! Але Славик не звертав на нього уваги і креслив дуже акуратно. Коли він почав перемальовувати зображення бронзового птаха, Генка сказав:

— Навіщо ти птаха перемальовуєш? Він нічогісінько не означає.

— Його нанесено — значить, я повинен його перемалювати, — відповів Славик, продовжуючи працювати.

А саме з птахом і було найбільше мороки. Все інше було простим: лінії, кути, повороти. А птах на кресленні був зображений хоча й дрібно, але дуже старанно. Точнісінько такий, як і на поміщицькому будинку.

— Знаєш, скільки ти з цим птахом проморочишся, — наполягав Генка, — і зовсім даремно. Він же намальований умовно, просто як герб.

— А може, й не умовно.

— Кажу тобі, що умовно. І нема чого з ним морочитись. Ми ж уже й так усе знаємо.

Але сумлінний Славик акуратно перемальовував птаха.

— Роби як знаєш, — пробурчав Генка, — але на кресленні, яке ти робитимеш для мене, будь ласка, не малюй. Не треба мені цього орла.

І він з великим невдоволенням стежив за Славиковою роботою. Морочиться з орлом цілісіньку годину! І це тільки на першому кресленні! Скільки ж він з усіма трьома копіями морочитиметься?

Нарешті Славик перемалював орла і почав заштриховувати його.

— Для чого ти його заштриховуєш? — розізлився Генка.

— Для того, що на кресленні заштриховано.

— Але ж він не весь заштрихований, — закричав Генка, — а ти його всього заштриховуєш!

— Правда, — розгублено промовив Славик, роздивляючись креслення.

Справді, в орла був заштрихований тільки тулуб. Голова ж його була замазана суцільною чорною фарбою, а лапи, навпаки, не зафарбовані і не заштриховані.

— Це я із-за цигаркового паперу прогавив: погано видно крізь нього, — засмучено промовив Славик. — Доведеться перемальовувати.

Генка спробував стримати його. Навіщо перемальовувати?! Все одно ж орел зображений умовно і зовсім не потрібний. Яка різниця, заштрихований він чи ні? А якщо Славик хоче перемальовувати, то нехай віддасть цю зіпсовану копію йому, Генці, а решту може перемальовувати як завгодно.

— Будь ласка, — сказав Славик, відшпилюючи зіпсовану копію, — можеш взяти, решту я зроблю правильно. Точно так, як на кресленні.

— Ну й роби на здоров'я!

Генка недбало згорнув одержану від Славика копію і поклав у кишеню.

— Обережніше, — зауважив Славик. — Якщо загубиш, то можуть бути великі неприємності.

— Не турбуйся, будь ласка, я ще ніколи нічого не губив.

Славик закінчив перекреслювати саме перед тим, як діти повернулися з села.

Після обіду Генка і Славик повернули Мишкові креслення і показали йому копії.

Мишко мовчки подивився на не потрібні тепер нікому аркуші. Бідолашний Славик, працював над ними півдня. І як акуратно все перемалював!

— А де ж третя копія? — спитав Мишко тільки для того, щоб виграти час.

— Вона в мене, — відповів Генка, — я взяв собі зіпсовану.

— Чим же вона зіпсована? — спитав Мишко, все ще не наважуючись сказати хлопцям правду.

Генка поклав свою копію поряд з іншими, показав, чим вона зіпсована.

— А втім, — сказав він, — зіпсована вона лише на думку Славика. Цей орел не має абсолютно ніякого значення. Просто емблема графського роду, як і бронзовий птах.

— Так, — підтвердив Славик, — може, штриховка не має значення, але, оскільки вона є, я вирішив точно перемалювати.

Мишко тимчасом пильно розглядав креслення.

Справді, птах тут нічогісінько не означає: ні місця скарбу, ні дороги до нього. Дорога зображена лініями і поворотами. Вони вчора перевірили цю дорогу, і все виявилося правильним. Крім того, як розповідав лікар, уже сотні людей з допомогою креслення намагалися знайти скарб, значить вивчили креслення вздовж і впоперек. Усе це так… Але чому птах по-різному розмальований? Хоч яким малим є його зображення, хоч як стерлося креслення, а все ж виразно видно, що розкраска різна: голова чорна, тулуб заштрихований, лапи білі. Що це означає?