2 Тодї були уста наші повні втїхи, а з губ наших піснї лунали. Тодї між народами казали: Велике дїло сотворив Господь над ними!

3 Велике диво явив Господь над нами; ми радїли серцем.

4 Верни, Господи, невільників наших, як потоки на спражену землю!

5 Хто сїє з сльозами, той збере з піснями.

6 Іде з плачом, несе сїмя сїяти; вертає домів веселий, несучи снопи свої.

Псалтир 126

1 Посходня пісня Соломонова. К оли Господь не будує дому, даремно трудяться будівничі; коли Господь не стереже міста; даремне пильнує сторожа.

2 Даремне встаєте ви рано, лягаєте пізно, і їсьте хлїб гіркий; дає він і сон тим, кого любить.

3 Ось і дїти, наслїддє Господнє, плід тїлесний народа.

4 Як стріли в руках сильного, так сини молодого віку.

5 Щасливий чоловік, що наповнив ними сагайдака свого!

6 Не осоромляться вони, говоривши у воротях з ворогами.

Псалтир 127

1 Посходня пісня. Щ асливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить.

2 Бо живити мешся працьою рук твоїх; будеш щасливий, і добре тобі буде.

3 Жінка твоя буде серед дому твого, як плодовитий кущ виноградний; сини твої, як відрослї на дереві оливному кругом стола твоfontо.

4 Ось, так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.

5 Благословити ме тебе Господь із Сиона, і нехай дасть тобі бачити щасливу долю Єрусалиму по всї днї життя твого,

6 І бачити дїти дїтей твоїх! Мир Ізраїлеві!

Псалтир 128

1 Посходня пісня. Ч асто неволили мене від молодостї моєї, - нехай скаже Ізраїль -

2 Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене.

3 На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої.

4 Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних.

5 Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона!

6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її,

7 Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого;

8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.

Псалтир 129

1 Посходня пісня. З глибинї кличу до тебе, Господи!

2 Господи, почуй голос мій! Нехай слухи твої повернуться до голосу мого благання!

3 Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, - Господи, хто встоїть?

4 Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.

5 Надїюсь на Господа; душа моя надїється, і вповаю на слово його.

6 Душа моя дожидає Господа, більше як сторожа ранку, як сторожі ранку.

7 Вповай, Ізраїлю, на Господа! Бо в Господа милість і багацтво спасення в його.

8 І він спасе Ізраїля від всїх несправедливостей його.

Псалтир 130

1 Посходня пісня Давидова. Г осподи! Не виноситься серце моє, нї гордують очі мої; і не ганяю за речами, що за великі і за дивні для мене.

2 Чи не втихомирив я і не заспокоїв душу мою, як відлучене дитятко при матері своїй? Душа моя, як відлучена дитинка, в мене.

3 Вповай, Ізраїлю, на Господа від нинї по віки.

Псалтир 131

1 Посходня пісня. С погадай, Господи, Давида і всї скорби його.

2 Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:

3 "Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;

4 Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,

5 Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"

6 Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.

7 Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!

8 Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.

9 Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!

10 Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!

11 Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.

12 Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї ча сЁи седїти муть на твоїм престолї.

13 Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.

14 Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.

15 Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.