19 Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.

20 Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Аллилуя!

Псалтир 147

1 Аллилуя! Х валїте Господа з небес, хвалїте його на висотах.

2 Хвалїте його, всї ангели його! Хвалїте його, всї войнства небесні!

3 Хвалїте його, сонце і місяць! Хвалїте його, всї ясні зорі!

4 Хвалїте його, ви небеса небес, і ви води над небесами!

5 Да хвалять імя Господнє! Він бо велїв, і вони сотворились,

6 І поставив їх на всї часи і на віки; положив закони, і не переступлять їх.

7 Хвалїте Господа, земні творива, ви велетнї морські і всї безоднї!

8 Огонь і гряд, снїг і мрака, ти бурний вітре, що сповняєш слово його;

9 Ви гори і узгіря, садовина і всї кедри,

10 Дикі зьвіри і всякий скот, повзаюча зьвірина і пташина крилата;

11 Ви царі землї і всї народи, ви князї і всї суддї землї;

12 Ти юнацтво і ви дївчата, ви старі з дїточками!

13 Да хвалять імя Господа! Бо вивисшилось імя тілько його одного, величчє його над землею і небесами. Аллилуя!

Псалтир 148

1 Аллилуя! З асьпівайте Господеві нову пісню, хвалу його в соборі праведних його!

2 Да звеселиться Ізраїль Сотворительом своїм; сини Сиона да зрадуються Царем своїм!

3 Да хвалять імя його хором, при тимпанах і гуслях засьпівають йому похвальні піснї!

4 Бо Господь любується своїм народом; він украшає смиренних спасеннєм.

5 Да торжествують праведні в славі, радуються на ложах своїх!

6 Славославія Богу в устах їх, і обосторонь гострий меч в руцї їх,

7 На одмщеннє народам і кару племенам;

8 Щоб царів їх в кайдани забити, й дуків їх в желїзні пута закувати;

9 Сповнити над ними суд написаний. Така слава для всїх угодників його. Хвалїте Господа!

Псалтир 149

1 Аллилуя! Х валїте Господа в сьвятинї його! Хвалїте його в ширинї сили його!

2 Хвалїте його за дїла його великі! Хвалїте його по великостї величчя його!

3 Хвалїте його при голосах трубних! Хвалїте при псалтирі і гуслях!

4 Хвалїте його хором і при тимпанах! Хвалїте його при струнах і органах!

5 Хвалїте його при цимбалах звучних! Хвалїте його при цимбалах гучних!

6 Все, що дише, да хвалить Господа! Аллилуя!

Приповiстi 1

1 Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,

2 Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;

3 Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;

4 Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;

5 Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;

6 Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:

7 Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.

8 Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;

9 Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.

10 Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;

11 Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного,

12 Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть;

13 Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;

14 Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, -

15 Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,

16 Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.

17 Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;

18 Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.

19 Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.

20 Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;

21 Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:

22 Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?

23 Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.

24 Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;

25 Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.