36 Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.

Приповiстi 9

1 Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,

2 Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;

3 Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:

4 Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:

5 Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;

6 Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!

7 Хто хоче кепкуна навчати, наживе нобі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.

8 Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;

9 Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.

10 Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;

11 Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.

12 Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.

13 Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,

14 Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,

15 Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:

16 Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:

17 Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.

18 А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, - в преисподнїй.

Приповiстi 10

1 Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний - материне горе.

2 Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.

3 Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.

4 Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.

5 Хто лїтом жне, - се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той - чоловік безпутний.

6 Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.

7 Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.

8 Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.

9 Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.

10 Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.

11 Уста праведного - се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.

12 Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.

13 В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.

14 Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного - се близька погибель.

15 Багацтво - се утверджене місто багатиреві, а злиднї - се страх убогому.

16 Праця праведного - для життя, надбаннє безбожника - на гріх.

17 Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.

18 Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.

19 Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика - розумен.

20 Очищене срібло - язик праведника, серце же безбожних - се покидь.

21 Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.

22 Господня благодать - вона богатим робить, і горя з собою не приносить.

23 Чинити зло - безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.

24 За що безбожного страх обнимає, те його не минЂое, а праведних бажаннє сповниться.

25 Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний - мов би на вічних підвалинах.

26 Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.

27 Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.

28 Дожиданнє праведних - радість, а надїя безбожних погибне.

29 Безвинному дорога Господня - твердиня, а страх беззаконникам.

30 Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.

31 Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.

32 Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.

Приповiстi 11

1 Невірна вага - се гидота у Господа; вірна вгодна йому.

2 За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.