5 Приносїть на подячну жертву хлїб на заквасцї, трубіте й про ваші дари доброхітні та пишайтесь ними; на се бо ви, сини Ізраїля, дуже ласі, говорить Господь Бог.

6 За се ж я й давав вам голі зуби, насилав безхлїбє по всїх осадах у вас; та ви не навертались до мене, говорить Господь.

7 Я здержував від вас дощ на три місяцї до жнив; спускав дощ на одно місто, а на друге місто не спускав; одну полосу напував дощ, а друга, не скроплювана дощем, засихала.

8 І приходили з двох, із трьох городів ув один город, щоб напитись води, та й не напились; та ви й тодї не навертались до мене, говорить Господь.

9 Я побивав вас, насилаючи ржу на хлїб у полї, гусениця пожерала много садів ваших, виноградів ваших, і фиґовин ваших і оливини вашої; ви ж таки не навертались до мене, говорить Господь.

10 Я посилав на вас морову пошесть, таку, як була в Египтї; побивав мечем молодики ваші, так що тілько їх конї забирано, а воня гнилї в таборах ваших била вам у ніздра; ви ж таки не навертались до мене, говорить Господь.

11 Я чинив серед вас спостошення майже так, як спустошив Бог Содому й Гоморру; ви бували такими, неначе та головня, вихоплена з пожарища; та все таки ви не навертались до мене, говорить Господь.

12 Тим то я тобі знов таке заподїю, Ізраїлю, а позаяк я так обійдуся з тобою, то ти, Ізраїлю, приготовись заздалегідь стрічати Бога твого,

13 Ось бо, се він той, що творить гори й вітри, що виявлює чоловікові думки його, що ранок в темряву обертає, та ходить понад землею Господь, Бог сил небесних - імя йому.

Амос 5

1 Почуйте се слово, ним я заплачу над вами, доме Ізраїля!

2 Упаде, - вже більше не встане дїва Ізрайлева! кинута об землю, та й нїкому буде підвести її!

3 Так бо говорить Господь Бог: В такому городї, що виступав тисячкою, останеться сотня, а в тому, що виступав сотнею, останеться десять в родї Ізраїля.

4 Тим же то ось як промовляє Господь до Ізрайлевого дому: шукайте мене, а будете жити.

5 Не шукайте собі Бетелю, в Галгал не ходїте; та й в Версаву не вчащайте; пійде бо Галгал у неволю, а Бетель в нїщо обернеться.

6 Шукайте ви Господа, а будете жити, ато обхопить він дом Йосифів пожаром і не буде нїкого в Бетелї, пожежу вгасити.

7 Ой ви, що правосуд обертаєте в отруту, а справедливість кидаєте під ноги на землю!

8 Хто се сотворив сїм зірок і Оріона, та робить із чорної темряви ясний поранок, а день перемінює у темну ніч, - хто скликує води морські (в хмари) й розливає їх по обличчю землї? Се він - Господь імя йому!

9 Він підкріпляє опустошника проти сильного, й пустошник уходить в твердиню.

10 А вони ненавидять того, що в воротях картає, й гидують тим, хто правду говорить!

11 За те ж, що топчете вбогого й користь собі з його хлїба берете, хоч собі будинки й з тесаного каменя помуруєте, ви в них не будете жити; понасаджуєте сади-виногради, та вина з них не пити мете.

12 Я бо знаю, що за безлїч проступків ваших, що за великі гріхи ваші: ви ж - вороги праведного, берете гостинцї, і перекручуєте справи бідного.

13 Тим то мовчить і розумний того часу, бо час се лихий.

14 Нї! добра, не зла шукайте, коли хозуете жити, а тодї й Господь Бог Саваот буде з вами, як се ви говорите.

15 Одцурайтеся ж лихого, а добро полюбіте, та привернїть правосуд у брамі; може бути, що Господь Бог Саваот помилує ще останки з Йосифа.

16 Бо ось що говорить Бог Саваот, Вседержитель: По всїх улицях буде плач, і по всїх дорогах будуть голосити: Горе, о горе! прихожого хлїбороба закликати муть, щоб з ними смутився, й тямущих у плакальних піснях, - щоб голосили.

17 Та й по всїх виноградниках буде плач, бо се я, - я перейду почерез тебе, говорить Господь.

18 Горе тому, хто день Господень бачити хоче! На що він вам - той день Господень? Темрява він, а не сьвітло, -

19 Се все одно, що від лева б утїк хто, та на ведмедя наскочив, або, прийшовши в домівку, об стїну обперся рукою, а гадюка його вкусила.

20 Хиба ж бо день Господень не темрява, а сьвітло? нї, він - пітьма, нема в нїм просьвітку.

21 Ненависні, противні менї сьвята ваші, не милі менї пахощі з жертов ваших під час сьвяточних сходин ваших.

22 Коли приносити мете менї всепалення чи хлїбові приноси, то я їх не прийму, та й на подячну жертву з ситих назимків ваших я й не гляну.

23 Віддали гук пісень твоїх від мене, голосу гусел твоїх я чути не хочу.

24 Правосуд нехай у вас, як вода, тече, й справедливість - як бистрий потік.

25 Хиба ж ви жертви та хлїбові дари в пустинї через сорок років менї приносили, ти, доме Ізраїля?

26 Нї, ви носили намет Молохів та зорю бога вашого Ремфана, - боввани, що їх самі собі поробили.