Шрифт:
– Мабуть, мені варто було б трохи збільшити, – глухо відповіла Ендрія. Голову вона похилила. Вона не пила алкоголю, ані келишка вина після випускного балу, коли їй там стало так зле, ніколи не викурила жодного косяка, зроду не бачила кокаїну, окрім як по телевізору. Вона була чудовою жінкою. Дуже приємною особистістю. Тож яким чином вона потрапила в таку пастку? Коли впала, ідучи по пошту до своєї скриньки? І одного цього достатньо, щоб перетворити когось на залежну від наркотику особу? Якщо це так, то як же це несправедливо. Як жахливо. – Але тільки на сорок міліграмів. На сорок, і не більше, цього мені буде достатньо, гадаю я.
– Ти певна? – спитав Великий Джим.
Зовсім не була вона певна. Тут-то й ховався диявол.
– Ну, либонь, на вісімдесят, – сказала вона, втираючи сльози з обличчя. А потім пошепки: – Ви мене шантажуєте.
Той шепіт був ледь чутний, але Великий Джим дочув. Ступив крок до неї. Ендрія відсахнулася, проте Великий Джим лише взяв її за руку. Ніжно.
– Ні, – промовив він. – Це був би гріх. Ми тобі допомагаємо. А навзаєм хочемо лиш одного: щоб ти допомагала нам.
Почулося гуп.
І Саммі враз прокинулася в ліжку, хоча, перед тим як упасти о десятій вечора, викурила півкосяка і випила три Філових пива. Вона завжди тримала в холодильнику пару шестизарядних коробок і досі думала про них, як про «Філове пиво», хоча сам Філ пішов від неї ще у квітні. До неї долітали чутки, ніби він і зараз десь у місті, але вона не вірила. Авжеж, якби він крутився неподалік, вона його напевне хоч десь, а побачила б протягом останніх шести місяців, так же? Це маленьке місто, точно як співається у тій пісні.
Гуп!
Вона сіла в ліжку, прислухалася, чи не скиглить Малюк Волтер. Він мовчав, і вона подумала: «О Господи, мабуть, розвалилася та чортова колиска! А він навіть не заплакав…»
Вона відкинула ковдру і поспішила до дверей. Натомість врізалася у стіну лівіше них. Ледь не впала. Проклята темрява! Проклятий Філ, котрий утік і полишив її в такому стані, і нема кому за неї заступитися, коли такі, як Френк Делессепс її кривдять і лякають і…
Вона обмацала руками верх шафи і знайшла ліхтарик. Увімкнула й поспішила до дверей. Не встигла вона завернути ліворуч, до спальні Малюка Волтера, як знову почулося гуп. Не зліва, а просто попереду, від дальньої стіни захаращеної вітальні. Хтось гупав у вхідні двері. Тепер звідти почувся ще й приглушений сміх. Хто б там не був, звучало це п’яно.
Вона кинулася через кімнату, майка, у котрій вона спала, збрижилася на її пухких стегнах (звідтоді, як пішов Філ, вона трохи поважчала, фунтів на п’ятдесят, але коли цей сраний Купол пощезне, вона збиралася сісти на «НутріСистем» [178] , щоб повернутися до своєї шкільної ваги), і навстіж одчинила двері.
178
«NutriSystem» – заснована у штаті Пенсільванія компанія, яка виробляє і продає різноманітні продукти для схуднення чотирьох категорій: загальна, для старших людей, для вегетаріанців, для діабетиків.
Ліхтарі – чотири, і то потужні – спалахнули їй просто в обличчя. Ті, хто ховалися поза сяйвом ліхтарів, знову засміялися. В одного з реготунів його ї-гі-гі виходило точнісінько, як у Кучерявчика з Трьох Коміків [179] . Вона впізнала, чий то сміх, бо добре пам’ятала його ще зі школи: це реготав Мел Ширлз.
– Нє, ну ти прикинь! – гукнув Мел. – Наша краля лягла спати, бо ні в кого відсмоктати.
Ще гучніший сміх. Саммі підняла руку, прикриваючи долонею очі, але без толку, люди з ліхтарями залишилися безликими фігурами. Один з голосів був жіночим. Це вже на краще, як їй здалося.
179
Три Коміки – популярне в першій половині ХХ ст. тріо братів-акторів Горвіців, котрі випустили безліч короткометражних кінокомедій; під псевдонімом Кучерявчик виступав наймолодший голомозий брат Джером з характерним високим пронизливим голосом.
– Вимкніть ліхтарі, поки я не осліпла. І заткніться, ви розбудите дитину!
У відповідь їй гримнув іще голосніший регіт, проте три з чотирьох ліхтарів погасли. Посвітивши з дверей на гостей своїм ліхтарем, вона не зраділа побаченому: Френкі Делессепс і Мел Ширлз, а поряд з ними Картер Тібодо й Джорджія Руа. Та сама Джорджія, котра вдень наступила черевиком на груди Саммі й обізвала її лесбійкою. Жінка-то вона жінка, але небезпечна жінка.
Всі вони були зі своїми значками. І всі дійсно п’яні.
– Чого вам треба? Вже пізно.
– Треба догнатися, – сказала Джорджія. – Ти ж продаєш кайф, тож продай і нам.
– Хочу я дістатися червоного неба, як воно годиться патріоту міста [180] , – проспівав Мел і засміявся: ї-гі-гі-гі-гі.
– У мене нічого нема, – відповіла Саммі.
– Не мели дурниць, тут все дуром просмерділо, – сказав Картер. – Продай нам трохи. Не будь курвою.
– Атож, – докинула Джорджія. Її очі сріблясто відблискували в промені ліхтаря Саммі. – Не зважай, що ми копи.
180
Перекручені слова з пісні «Високі надії», яку співає Френк Сінатра у комедійному фільмі «Діра в голові» (1959).