Шрифт:
7 Вся праця в людини - для її рота, а душа її не насичуєсь.
8 Чим же переважує розумний дурного? або такий тихий, що вміє обходитись із людьми?
9 Однакже лучше бачити перед очима, нїж тільки жадати. І тут марнота та й утома духа.
10 Що є на сьвітї, тому дано імя, й знають, що се - чоловік та й що годї йому правуватись із дужчим.
11 Багато таких річей, що прибільшують марноту; та що лучше чоловікові?
12 Хто ж знає, що добре про чоловіка в часї марного життя omanого, що проходить, як тїнь? І хто скаже йому, що буде послї його під сонцем?
Екклезiаст 7
1 Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2 Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3 Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4 Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому.
5 Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6 Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7 Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце.
8 Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9 Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10 Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11 Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12 Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13 Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14 У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15 На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16 Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17 Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18 Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19 Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20 Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21 Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22 Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23 Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24 Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25 Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -
26 І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27 От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28 А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29 Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Екклезiаст 8
1 Хто рівен премудрому - а все ж таки хто розуміє значіннє річей?
– Мудрість у чоловіка розяснює лице його й перемінює насуплениер вид його.
2 Я кажу: Чини волю царську, а се - задля присяги перед Богом.
3 Не квап оддалятись од його; не будь упрямим в ледачому дїлї; бо він, що схоче, все може зробити.
4 Слово царське потужне; хто зважиться сказати йому: Що ти робиш?
5 Хто певнить накази, той не дознає лиха; серце в мудрого знає й час і спосіб;
6 Про всяку бо річ є час і спосіб, тільки чоловікові лихо з тим,
7 Що він не знає, що станеться, а хто ж скаже йому, як воно станеться?
8 Нїхто не властен над духом, щоб здержати дух, і нема в його сили проти дня смертї, нема й пільги в службі віськовій, і провина не вирятує винуватого.
9 Все це я вбачав, звертаючи ввагу на те, що дїється під сонцем. Буває часом, що один чоловік панує над другим чоловіком на шкоду йому.