точност оцнювання фазових координат абсолютного вдносного руху цлей я свого лтака. Основн напрями ршення задач розширення нформацйних можливостей БРЛС включають: використання складних, багаточастотних зондуючих сигналв, що дають можливсть одночасно полпшити показники виявлення, дозволу по дальност, швидкост , перешкодозахиснй, полпшення точност оцнювання т.д.; розробку бльш довершених алгоритмв обробки сигналв, що забезпечують збльшення об'му витягувано нформац, включаючи оцнювання високих похдних дальност, швидкост зближення кутових координат; повнше використання ефектв вторинно модуляц, що виника у момент переотраження сигналв, радолокац, у тому числ для розпзнавання типу опромнювано мети; збльшення нформативност систем ндикац; розширення складу зовншнх джерел нформац, у тому числ систем дальнього виявлення радолокац, супутникових навгацйних систем, наземних радомаякв автоматизованих систем управлння; пдвищення ефективност способв засобв помехозащити, включаючи активну помехозащиту; використання алгоритмв тракторного управлння спостереженням; застосування багатопозицйних датчикв нформац.

Серед всх цих напрямв особливо уваги заслуговують два останнх. Вдносно новим, але багатообцяючим напрямом розширення нформацйних можливостей БРЛС використання алгоритмв тракторного управлння спостереженням. Суть цього напряму поляга у використанн таких тракторй польоту, як разом з ршенням основних бойових задач, забезпечують найбльш сприятлив умови для спостереження, радолокац. Використання таких тракторй да можливсть полпшити багато показникв БРЛС (що виршу здатнсть, точнсть, перешкодозахисну) без змни х технчних характеристик при вельми незначних змнах в алгоритмах обробки сигналв.

Необхдно вдзначити , що алгоритми тракторного управлння можуть бути використан не тльки для полпшення показникв свох БРЛС , але для погршення показникв БРЛС (ОЭС) супротивника, у тому числ головок самонаведення ракет, реалзовуючи високоефективн трактор ухилення. Слд пдкреслити, що можливсть розробки таких тракторй лежить в площин практично реалзац не тльки за рахунок використання добре вдпрацьованого математичного апарату теорй оптимального управлння, фльтрац дентифкац, але за рахунок використання високопродуктивних ВВС снуючих органв безпосереднього управлння пдйомною бчною силами високоенергетичних двигунв з керованим вектором татки, як забезпечують високоточний вдробток необхдних законв управлння. Проте для реалзац таких алгоритмв тракторного управлння буде потрбно спльн зусилля не тльки розробникв БРЛС, але фахвцв у област систем органв управлння.

Слд пдкреслити, що використання багатодапазонних, багатопозицйних систем наведення, даючи можливсть полпшити цлий комплекс точностних показникв, вимага стотного ускладнення алгоритмв управлння обробки нформац. Це ускладнення обумовлене, перш за все,

введенням вищого рвня рарх побудови систем наведення, в рамках якого необхдно виршувати проблеми узгодженого управлння мсцеположенням позицями динамкою х змни, взамною синхронзацю апаратури, дентифкацю вимрювань, що поступають вд рзних цлей, взамного обмну нформацю т.д..

Необхднсть ведення успшно боротьби з великою клькстю надманеврених цлей зажада ршення цлого комплексу рзномантних завдань, зв'язаних з застосуванням ефективнших по критерю точнсть-економчнсть методв самонаведення розробкою систем супроводу з яксно кращими показниками точност, швидкод стйкост. Перспективн методи самонаведення на т, що нтенсивно маневрують подли повинн бути бльш адаптивними до умов застосування. Синтез цих методв повинен здйснюватися на основ складнших моделей, що враховують не тльки маневр самого винищувача , але маневр мети. Вельми перспективним синтез законв наведення на основ алгоритмв теор оптимального управлння. Необхдно пдкреслити, що для нформацйного забезпечення таких методв потрбно оцнювати бльшу кльксть фазових координат вдносного абсолютного руху винищувача мети, включаючи складов х власних прискорень.

Велику увагу буде придлено розробц впровадженню алгоритмв високоточного стйкого супроводу нтенсивно маневруючи цлей. Найврогднше ршення ц задач здйснюватиметься в двох напрямах. Перше засноване на використанн багатоконтурних стежачи систем з оцнюванням складових вдносного прискорення його похдних. Друге базуться на автоматичному виявленн маневрв мети з визначенням х показникв подальшою корекцю параметрв структури фльтрв супроводу.

Поза сумнвом, дуже велику увагу буде придлено полпшенню точност пропускно спроможност систем АСЦРО. Це завдання також розв'язуватиметься в деклькох напрямах. Одне з них засноване на подальшому збльшенн швидкод до об'му пам'ят бортових обчислювальних систем . нше, пов'язало з полпшенням алгоритмчного забезпечення всх етапв цього режиму: формування первинних вимрювань; зав"язки екстраполяц тракторй; дентифкац результатв вимрювань; корекц тракторй по дентифкованих вимрюваннях ранжирування цлей по ступеню х важливост.

Можна припустити, що замсть алгоритмв , -фльтрац з дентифкацю в стробах ототожнення використовуватимуться квазоптмальн алгоритми аналого-дискретно фльтрац з бесстробово дентифкацю вимрювань за наслдками оцнювання параметрв використовувано модел стану або аналзу оновлюючого процесу. Слд зазначити, що яксне пдвищення точност АСЦРО неможливе без ршення двох проблем: стотного зменшення нтервалв надходження вимрювань вд кожно мети пдвищення точност первинних вимрювань. Ршення першо проблеми неможливе без використання програмованого огляду на основ

використання ФАР. Друга проблема може бути виршена на основ впровадження комбнованих оглядовий стежачи режимв. У цих режимах як ранше використовуться програмований огляд, при якому промнь антени встановлються в очкуваних напрямах мети, пропускаючи вльн вд них зони. Проте для перегляду використовуться чотирьох пелюстковий промнь, що да можливсть здйснювати мономпульсну пеленгацю цлей, а час опромнювання збльшуться до величини, що дозволя сформувати деклька вимрювань. Протягом цього временя фактично реалзуться режим СОЦ, що забезпечу усунення помилок супроводу до малих значень, характерних для супроводу одиночно мети. Псля цього промнь перекидаться на ншу мету т.д.