Вход/Регистрация
Самостійна дірка
вернуться

Вишня Остап

Шрифт:

Але самого ж співчуття мало. Треба ж іще чимось і допомогти. От Моцний і допомагає Довбушеві порадою, як збільшити своє грізне військо.

«Вам, — пише Моцний, — треба пересуватися якомога частіше з села в село і в кожному селі або через село називати себе новою і новою сотнею, тим самим створивши розуміння у радянських селян, що вас багато».

Правильно!

А щоб «створити розуміння, що вас іще більше», ми з охотою подаємо кілька практичних порад, пам'ятаючи того хороброго дядька, що через ліс смерком ішов.

Чому, власне, тільки в кожному селі або через село називати себе новою й новою сотнею?

Частіше треба…

Треба якомога частіше пересуватись із улиці в улицю і на кожній улиці новою сотнею себе називати!

Підрахуйте, скільки сотень буде!

А то й краще: із хати в хату!

В одній хаті — одна сотня, у сусідній уже друга сотня…

У селі п'ятсот хат — п'ятсот сотень!

Хіба мало?

А як іще піднести кулаки та на один кулак німецьку каску, а на другий — німецького кашкета, — уже вам півтори тисячі сотень!

Ціле військо колоссаль! Та найдіть бузини, та повирізуйте з бузини пукалки, — і артилерія!

Ми колись у дитинстві таку стрілянину підіймали, що баба всі віники на нас побила.

Кавалерії нема? Пустяк діло!

Коні ж у вас усі повиздихали. Побілуйте їх, повипростуйте шкури. Один «воїн» хай натягне на себе перед, другий «воїн» зад. Уже кінь! А третій «воїн» хай вроді сідає на цього коня зверху. Уже — кіннотник!

А «проводир» хай командує:

— Поескадронно! Риссю! Марш-марш!

Бузинові гармати:

— Пук-пук!

Тут ще якби хтось заграв на того півника, що в хвіст свистять, така б вийшла парада, що й не говоріть!

З таким військом можна не тільки свою самостійну дірку оборонити, а й чужу повоювати, тобто збільшити державну територію.

Одного тільки страшно: щоб, бува, баба не зустріла та не тюкнула.

Треба, значить, уміло маневрувати, бо українська баба дуже поважна штука і бабине «тю», та ще як у неї кочерга в руках, страшна річ для бандерівського сміття.

А воно, те сміття, уже куштує бабиної кочерги і, поки нидітиме, доки й куштуватиме.

«Самостійний дистрикт»

Кажуть, що тепер чудес на світі не буває. Неправильно кажуть: чудеса на світі є.

Власне кажучи, чуда, про яке ми оце говоритимемо, в цей момент уже нема, його вже розчудесували, але недавнечко, — ну, з рік тому, — воно було, хоч і мізерне, а проте чудачило.

Галичина була за австро-угорської монархії так званою Галіцією, австрійською провінцією, за шляхетської Польщі її перехрещено на Східну Польську, — так вона, страдниця, цілі віки й бідувала, аж поки, 1939 року, не возз'єдналась з Радянською Україною — складовою частиною великого Радянського Союзу.

Притулилася Галичина до рідних материних грудей, легко зітхнула й почала жити в рідній хаті.

1941 року загарбали многостраждальну Галичину німецько-фашистські загарбники.

Бандери, мельники, бульби, бульбочки, кубійовичі, паньківські, стецьки, грицьки та інші маланюки, донцови та самчуки як гаркнули:

— «Ще не вмерла Україна!»

А після того ще дужче:

— Хай живе самостійна і ні від кого не залежна од Біскайського моря аж до Порт-Артура!

Ну, а гітлери, гіммлери, геббельси та інші такі собі ріббентропи й розенберги як гримнули:

— Хальт! [8] Цурюк! [9]

І ще таке слово гримнули, що його ніяк на папері мені вимовити не можна: соромно.

Так бандери, мельники, бульби, бульбочки, кубійовичі, паньківські, стецьки, грицьки та інші маланюки, донцови та самчуки з роззявленими ротами й остовпіли.

А гітлери та інші гіммлери їм:

— Самостійна! Ди-стри-кт ферштейн!?

А бандери:

— Вас?

А гітлери:

— Ди-стри-кт! Кричіть: «Хай живе дистрикт!» Ферштейн? Ну, чого роти пороззявляли? Реви: «Хай живе дистрикт!» Ну?!

8

Halt! — Стій! (нім.).

9

Zur"uck! — Назад! (нім.).

А бандери:

— Хай живе дистрикт!

Так ви гадаєте, що це чудо?

— Ні, це не чудо — це просто факт.

А чудо вже потім сталося. Це тоді, коли бандери і вся їхня бульбо-маланюко-самчукерія в тому дистрикту свій «самостійний дистрикт» для обдурення людей вигадали.

Утворили різні Уцк, Уок, «курені молоді», «мужів довір'я».

Що воно це все значить?

Уцк — український центральний комітет (вроді посередині України).

Уок — український окружний комітет (ніби навкруги України).

  • Читать дальше
  • 1
  • ...
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • ...

Ебукер (ebooker) – онлайн-библиотека на русском языке. Книги доступны онлайн, без утомительной регистрации. Огромный выбор и удобный дизайн, позволяющий читать без проблем. Добавляйте сайт в закладки! Все произведения загружаются пользователями: если считаете, что ваши авторские права нарушены – используйте форму обратной связи.

Полезные ссылки

  • Моя полка

Контакты

  • chitat.ebooker@gmail.com

Подпишитесь на рассылку: