Козак 3

А нам начхать на полковника, бо ми любимо сотника

Козак 1

Щоб я здох - любимо! Давай я тебе, пане сотнику, поцілую! Обнімаючи цілує. От добрий сотник!.. Не гордий!

Дехто з козаків

А не гордий!.. Ні!

Козак 3

І випити дає.

Лясковський

Чуєте ж, хлопці: цитьте, не ячіте!

Ви ж знаєте, який полковник лютий.

Мені ж вас жалко.

Козак 2

Ой спасибі тобі, братіку, що ти нас жалієш!..

Лясковський

Ну йдіть же, хлопці, та лягайте спати!.. Та нищечком... Щоб вас ніхто не чув! А то вдруге ніколи й шеляга не дам за вас шинкарці.

Козаки

То й підемо!.. Чому не піти?..

Виходять.

Старовський

Навіщо се ти гроші їм даєш?

Лясковський

Та кат їх знав, що так вони нап'ються!

А чим таких на свій прихилиш бік?

Дай випити, то зараз і не гордий,

І добрий він, а там і потягли

На раді всі за того, хто не гордий...

Ще поки хай уже собі поп'ють,

А згодом ми приборкаєм се бидло.

Козак(убігає.)

Гей, пане сотнику, біда!.. біда!..

Лясковський

Яка біда?

Козак

У нас ляхи у місті.

Жилинський

Та не бреши!

Козак

Коли брешу, то хай

Я не діжду і праведного сонця!

Старовський

Та де ж вони взялись?

Козак

А чорт їх зна!

Мов із землі,- так вироїлись зразу.

Білоченко

(вбігає з козаками.)

Де вороги?.. Казали, що ляхи...

Крицький

(з другого боку, з шаблею в руках, за їм теж козаки.)

Хто про ляхів гукав? А де полковник?

Лясковський

Не відаю.

Козак(убігає.)

Ляхи!..

Білоченко

Та де ж вони?

Козак

На варті я біля лівої брами

Стояв тоді... Ой, дихать не дає!..

Ізвечора звелів ще пан полковник

Того пустить у місто, хто вночі,

Постукавши, такеє скаже гасло:

"Брід перейшов"... Я тільки упустив -

Дивлюсь: ляхи... Пан Горленко там з їми.

Але йому вже сили не стає.

Прислав мене... благає він посилку...

Лясковський

Так он як се!.. Дак се вже зрада в нас!

Ляхів пустив полковник сам у місто!

Білоченко

Що плещеш ти?

Лясковський

Хіба ж ти сам не чув?

Коваленко вбігає з шаблею в руці.

Коваленко

Що сталося? Гукали,- ворог в місті?

Чути стріляння.

Лясковський

(до Жилинського та до Старовського.)

Кричіть-бо ви мерщій, що зрадник він!

Старовський

А ти ж де був, що ти того не знаєш?

Коваленко

Я дома був…

Жилинський

А чом же вороги

Ввійшли до нас, твоє сказавши гасло?

Ти сам звелів, щоб вартовий пустив!

Коваленко

Не розберу ніяк, про віщо мова.

Лясковський

Не розбереш? Про те, що зрадник ти!

Коваленко

(з притиском та поважно.)

Що ти посмів мені сказати зараз?

Лясковський

Те, що ти чув!.. Ти варті наказав

Впустить того, хто гасло певне скаже.

Вн упустив, і увійшли - ляхи.

Коваленко

О, господи!.. Невже? Мерщій до бою!..

Старовський

Ні, постривай! Ти зрадив зараз нас,

То зрадиш знов,- не пустимо вже більше!

Жилинський

Авжеж що так! Його спинити треба!