Лясковський

Попавсь тепер! Не викрутишся вже!

Старовський

Невільний ти, бо учинив ти зраду.

Чути стріляння й бойовий галас.

Коваленко

Не зрадник я!.. Я свідчусь богом - ні!

Як сталось це - і сам тепер не знаю..

А тільки я нічим не завинив,

І потім сам я викрию всю справу…

Жилинський

Не слухайте!.. Беріть його, в’яжіть!

Коваленко

Мене в'язать?.. А, бісова пащеко!

Мовчи мені!.. Панове молодці!

Хто думає, що я вчинив би зраду?

Білоченко

Брехня усе! Не віримо тому!

Крицький

Не вірю й я!

Голоси

І ми!.. І ми не вірим!

Чути стріляння.

Лясковський

Не вірите? А він ляхів пустив

І зараз всіх оддасть нас на поталу.

Полковнику! Не вільний більше ти,-

Віддай пірнач і підеш до в’язення.

(Бере його за плече.)

Жилинський

(капа Коваленка за руку.)

Віддай пірнач!.. В залізо!.. До тюрми!

Чути стріляння.

Коваленко

(метнувшись і відіпхнувши Лясковського й Жилинського.)

Від мене геть!.. Ви чуєте, там б’ються!

На завтра суд!.. Тоді мене судіть!

Тепер же час не судний,- треба битись.

(Високо шаблю піднявши, гукає:)

Гей, козаки, панове молодці!

За мною всі! Не даймось ворогам!

(Кидається до бою, а за їм усе козацтво.)

Козаки

Не подамось!.. Вмремо - не подамось!

Лясковський, Старовський та Жилинський якийсь час вагаються, але потім і вони вибігають.

Завіса

ТРЕТЯ ДІЯ

Майдан серед міста той, що й учора. Чути, як забубнено у віщові бубни. Через майдан ідуть два Окличники.

Окличник 1

У раду!.. В раду! В раду!

Окличиик 2

У раду!.. До суднього кола!

Проходять.

Козаки зіходяться. Вони приходять увесь час, аж поки старшина попри-ходить. Між козаками Крутько.

Козак 1

Дак оце ми полковника судитимем?

Козак 2

А що ж із того суду буде?

Крутько

Коли провинив, то шию втнемо.

Козак 1

Так-то й утнеш полковникові!

Крутько

Скоро стався зрадником, то не став полковником.

Козак 1

А так! Час гарячий, бойовий... Змилування під такий час нема.

Крутько

Щеб пак! Мало не загинуло місто через його.

Денис

(кремезний, трохи сивий козак, що надійшов тим часом.)

Через його? Може, через вас?

Козак З

Овва! Чого ж це через нас?

Денис

Бо ви, замість щоб одбиватись,- судити його заходилися. Якби він подався та не крикнув: "До бою!" та не кинувся, то що тоді було б? Поки б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли б.

Козак 1

А що правда, то не брехня. Як кинувся він,- мов лев який!.. Так усі за їм і шугнули!.. Та як поперли ляхів лавою поперед себе, то враз де вони к чортам і поділися!

Крутько

Авжеж! А сам ворогам гасло подав, щоб увійшли.

Денис

А ти чув?

Крутько

Нащо чути, коли й так видно? Коли ляхи знали гасло, то воно саме до їх не перелетіло.

Дехто

А певне! Вже ж не як!

Козак 4

Щоб такий чоловік таке зробив?!

Козак 5

Та такого друзяки полковника другого й немає!

Крутько

Уже й друзяка! А то не твого брата він прикував до гармати?

Козак 5

Та се правда...

Денис

А то й не треба було? Упився й побився з жидівкою! Хіба се личить козакові?

Козак 4

А я таки знову своє: зроду-віку не пойму віри, що він ізрадив.