Хотів сховать, а жінці жалко стало,

І гріх вона на себе узяла.

Коли ж признавсь, то мусить він умерти.

Голоси

Умерти!.. Так!.. Вже час кінчати суд!

Оксана

Ой ні, не так!.. Шановная громадо!

Бог відає, що збавите життя

Невинного - се ж гріх страшний вам буде!..

Не знаєте, хто винен? Так про те

Подумайте, кого вам більше треба

З нас двох: я вмру, то шкоди в тім нема;

А він умре - хто буде боронити

Од ворогів і місто се, і вас?

Коваленко

Не слухайте того, панове браття!

Оксана

Василечку! Не-так бо кажеш ти!

Не варта я, щоб рятувать мене

Твоїм життям!.. Така ціна велика

За зрадниці нікчемнеє життя!

Я вже один вчинила гріх великий,

Що зрадила своїх, а ти новий -

Ще тяжчий гріх, страшніший, положити

Силкуєшся на грішную мене -

Сю смерть твою!.. Який-бо ти недобрий!..

Се ж ти мене занапастити хочеш!

Помилуй же, Василечку, помилуй!

Хай я умру! Бо смерть - одна хвилина!

Радіючи я голову схилю

Під катову сокиру,- тільки б знати,

Що ти живий... Послухайся ж мене,

Єдиний мій, коханий мій, мій світе!

Коваленко

Дружинонько моя єдина, вірна!

Красуйсь, живи!.. Умерти мушу я…

Як ти умреш,- мені навіщо жити?

Прощай, моя утіхо найдорожча!

Прощай навік!.. Ну, братчики, ведіть!

Горленко

Не можна так, панове молодці!

Ви ж бачите: не знаємо, хто винен,

То як же ми скараємо його?

Лясковський

Скараємо, бо сам же він признався.

Білоченко

Та і вона ж призналася сама.

Старовський

Обох скарать, коли такеє діло!

Крицький

А правду ж де ти дів? А ще й суддя!

Дід Остап

Мовчав я все, панове товариство,

Бо я старий, вже й слова не складу…

Тепер же річ мені дозвольте зняти:

А може, й я вам добре що скажу?

Не знаємо ми, хто зробив се діло -

Вона чи він,- та знаємо ми те,

Що він у нас полковником у місті,

І міста він повинен берегти.

А не вберіг, і зрада учинилась,

І сам признавсь, ледачий, в зраді тій,

То й мусить він, а не вона умерти.

Коли не він зробив се,- він покрив!

Який же він козак та ще й полковник,

Коли йому дорожча баба ся,

Ніж козаки, преславне товариство?

На біса нам іздавсь такий бабій?

Скарать його, бо нам таких не треба!

Голоси

Гаразд сказав!.. Розумне слово се…

Нехай суддя тепер нам присуд каже!

Старовський

Чи волите, панове молодці,

На смерть скарать за зраду Коваленка?

Голоси

Всі волимо!

Дехто

Не волимо!.. Не всі!

Зчиняється галас, згодом Коваленкові прихильники стихають, чути тільки:

Призволили!.. Нехай іде на страту!

Оксана

Прошу я вас - до ранку підождіть!

Я приведу вам свідка, він посвідчить

Що правду я сказала... Присудіть,

Що свідок той піти безкарно може -

Що б не сказав…

Лясковський

Не треба нам сього!

Жилинський

Не слухайте! Не треба потурати!

Білоченко

А чом же ні? Повинні так зробить.

Крицький

Не можемо ми навіть не зробити,

Бо право так велить, щоб кожен міг

Перед судом поставити всі свідки.

Голоси

Нехай веде!

Голоси інші

Не треба!.. Ні!

Голоси

Нехай!

Білоченко

Зламаємо і правду, й судний звичай,

Коли того ми не дозволим їй:

Чи волите до завтрього пождати?

Коли вона до страти приведе

Нам свідка, ми його повинні слухать