Рис.2

ПФСТУ - пристрй формування сигналв тракторного управлння;

ПФК - пристрй формування команд; КРЛУ - командна радолня управлння; ДК - датчик команд; СУР - системи управлння ракетою.

ПФСТУ оцню параметри руху ракети й мети щодо пункту керування й виробля параметри неузгодженост для всх команд керування. нод на ПК можуть формуватися задан значення параметрв руху ракети, як на борт (наприклад, у СУР) рвняються з фактичними параметрами його руху й у результат виходить вдповдн параметри неузгодженост.

ПФК здйсню необхдн перетворення вихдних сигналв ПФСТУ й тим самим виробля потрбн команди керування. Ц команди за допомогою КРЛУ передаються в СУР ракети, що змню тракторю польоту впливаючи на кермов виконавч механзми.

При автоматичному керуванн нформацйна пдсистема мстить додатковий ндикатор (наприклад, телевзйний), що дозволя операторов визначати взамне положення мети й ракети (КО). Оператор за допомогою датчика команд КРЛУ за допомогою СУР управля положенням ракети в простор. КРЛУ й СУР у цьому випадку виршують т ж завдання, що й при автоматичному керуванн. За схемою неавтоматичного керування можуть бути реалзован системи КРУ ДПЛА.

Напвавтоматичне керування характеризуться тим, що оператор використа ндикаторний пристрй нформацйно пдсистеми, управля цю пдсистемою так, щоб забезпечувалася корекця деяких параметрв нформацйно пдсистеми. Наприклад, параметри кутового супроводу мети. Датчик команд у цьому випадку вдсутнй.

3.2 СИСТЕМА КОМАНДНОГО РАДОУПРАВЛННЯ ДРУГОГО

ВИДУ

Структурна схема системи КРУ другого виду показана на рис. 3. Подбна система завжди неавтоматична. Вона придатна для наведення ракет ДПЛА. Первинн джерела нформац (наприклад, телевзйна камера), що входять до складу УФСТУ фксують вдносне накладення мети й ракети. Вихдн сигнали цих джерел за допомогою системи передач даних (СПД) транслються на ПК.

На ПК здйснються ндикаця отриманих сигналв вд СПД, оператор визнача параметри неузгодженост. Уводить х у датчик команд, що виробля необхдн команди керування й за допомогою КРЛУ переда х у СУР, що змню тракторю руху ракети.

Рис.3

4. ПРИНЦИП ПОБУДОВИ НАЗЕМНИХ КОМПЛЕКСВ

Для ршення завдання командного радоуправлння, необхдно:

– наявнсть наземного або встановленого на спецальному лтаку комплекс, основою якого вимрювально-обчислювальн пристро (ВОП);

– наявнсть бортового вимрювально-обчислювальн пристрою.

Наземне ВОП виробля (форму) сигнали необхдних значень курсу (фт), висоти (Нт) швидкост (9ст) винищувача.

Бортове ВОП порвню фактичн значення параметрв руху винищувача и,НИ,9си с необхдними й виробля сигнали

неузгодженост.

Структурна схема наземного командного пункту (у частин побудови ВОП) наведена на рис.4.

Рис. 4

ПЗД - пристрй знмання даних; СПД - система передач даних; ПК - перетворювач координат.

Первинн джерела нформац наземн РЛС (хн розмщення повинно утворювати суцльне радолокацйне поле). Координати цлей винищувачв, характеристики цлей (тип, кльксть т.д.) визначаються оператором РЛС у результат спостереженням за екранами ндикаторв.

Знмання даних з екранв звичайно автоматизу (функцонально оператори включаються в ПЗД). В ПЗД вдбуваться формування координат цлей КО в прямокутних системах координат з початком в окулярах розташування антен РЛС. У прямокутних системах координат прощаться завдання визначення курсу й швидкост руху об'кта, Оскльки пункт керування й наземн РЛС розмщаються в рзних мсцях, э сигнали з ПЗД надходять на СПД. Передавач СПД розмщен на наземних РЛС, а при СПД на ПК.

На ПК для вдображення повтряно обстановки на ндикатор бойово обстановки попередньо виробляться перерахування координат цлей винищувачв ( що надходять вд наземних РЛС) у дину прямокутну систему з початком на ПК за допомогою перетворювача координат.