Важливими характеристиками координаторв поле зору, дальнсть д, перешкодозахищенсть точнсть вимру кутв. Полем зору називаться область, у якй координатор упевнено ухвалю сигнали вд мети. Поле зору координатора представляться круговим конусом , всь якого вссю координатора, характеризуться кутом при вершин конуса.

Дальнсть д й точнсть координаторв визначаються типом

координатора, типом цл й умовами бойового застосування систем

самонаведення.

Перешкодозахищенсть - це здатнсть координатора правильно функцонувати при д перешкод. Робота координатора в умовах перешкод нормальним режимом його роботи. Перешкоди на координатор дють завжди, тому характеристики координатора повинн визначатися з урахуванням д перешкод.

Ус координатори цл незалежно вд принципу д й пристрою повинн виршувати наступн завдання: ухвалювати сигнали цл; перетворювати

прийнят сигнали в електричн; пдсилювати сигнали цл; здйснювати автоматичне регулювання посилення; здйснювати модуляцю сигналв цл вдповдно до поточного значення вдхилення ос координатора вд напрямку на мету; формувати сигнали неузгодженост.

Характер пристров, що здйснюють приймання й перетворення сигналв вд цл, визначаться типом координаторв. У радолокацйних координаторах приймання й перетворення проводиться антеною системою й радолокацйним приймачем, в оптичних - оптичною системою й чутливим елементом.

Координатори систем самонаведення працюють в умовах рзкого наростання вхдного сигналу, що вдбуваться через швидке зменшення дальност до мети. Динамчний дапазон змни вхдних сигналв може досягати 100дб. Для нормально роботи вихдних елементв координаторв необхдно забезпечувати зменшення динамчного дапазону до 4-10дб. А якщо н, то можлив викривлення корисно нформац й втрата чутливост координатора. Необхдне зменшення динамчного дапазону здйснються системою автоматичного регулювання посилення (АРУ).

Що модулюють функцями при модуляц сигналв мети функцями к1(t), к2(t) або к(t), к(t). При формуванн сигналв неузгодженост звичайно проводяться демодуляця(детектирование) фльтраця, у результат яких видляються сигнали u1, u2 або u.

2.Структурн схеми систем самонаведення плотованих лтакв

Структурн схеми систем самонаведення плотованих лтакв при ручному, директорном автоматичнм керуванн ними випливають з узагальнено структурно схеми систем радоуправлння лтаками й показан на рис. 2.1.

Команди(сигнали) ЦВ Сигнали контролю та Сигнали

та пдготовки до зворотного зв`язку з

апаратури ракет апаратури ракет директорного

управлння П 2 Р

А,Д

Параметри А

вдносного руху г, в

лтака та цл БРЛС,ТП,АСП П 1

, Льотчк САУ Лтак

ВПВР,БЦОМ Р,Д

Сигнали ручного управлння

до двигуна

Параметри руху лтака

Рис. 2.1

Специфкою для системи самонаведення нформацйна пдсистема. Вона мстить пристро, як ухвалюють обробляють вдбиван або випромнюван цл"ю сигнали. До складу таких пристров, призначених вимрювати параметри вдносного руху цл й лтака , входять бортова РЛС (БРЛС), теплопеленгатор (ТП), авацйний стрлецький прицл (АСП), оптичний

прицл бомбометання. На самонавдному лтаку може встановлюватися одне з цих пристров або, що бльш доцльно, та або нша хня сукупнсть. Кожне з пристров сукупност, яка на рис.2.1 мстить БРЛС, ТП АСП, може функцонувати незалежно друг вд друга або вс вони разом утворюють комплексний вимрник.

У найпростших системах самонаведення сигнали траекторного керування для каналв бчного й поздовжнього рухв лтака виходять лише за допомогою вимрникв параметрв його руху щодо цл. Так, при необхдност сполучати в процес самонаведення поздовжню всь лтака з лню взування цл досить використовувати вихдн сигнали двох кутомрних пристров БРЛС.

У бльш сучасних системах самонаведення сигнали траекторного керування при ручнм керуванн лтаком формуються бортовою обчислювальною машиною (БОМ), на яку надходять сигнали з вимрникв параметрв руху цл щодо лтака, вимрникв параметрв власного руху лтака (ВПВР) з наземного або повтряного пункту наведення.

нформацйна пдсистема будь-яко системи самонаведення лтака включа до свого складу також пристрй ндикац сигналв траекторного керування, кутв пеленга цл, дальност до не, положення лтака в простор й ряду нших

даних, необхдних для орнтування льотчика, застосування м збро. Вимрники параметрв власного руху лтака, менованого нердко

датчиками лтаково нформац, використовуються, крм того, для полпшення якост функцонування БРЛС. Так, наприклад, за допомогою гроскопчних датчикв забезпечуться стаблзаця антени в простор.